Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карасір

Карасір, -ру, м. Керосинъ. Харьк. и Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСІР"
Виполювати 2, -люю, -єш, сов. в. виполоти, -лю, -леш, гл. Выпалывать, выполоть. Заходивсь коло того проса.... виполов його гарно. Рудч. Ск. І. 54.
Вичавлювати, -люю, -єш, сов. в. вичавити, -влю, -виш, гл. 1) Выжимать, выжать, выдавливать, выдавить. З проса не вичавиш молока. 2) Передавить всѣхъ. Не вичавиш бджіл в вулії.
За́боцень, -цня, м. Сотъ, кусокъ сотоваго меда. «Давай, діду, меду!»... Пішов, одрізав йому забоцень такого вже гарного, гречаного. ЗОЮР. І. 134.
Камилики, -ків, мн. Обрѣзки кожи, которые идутъ на подборы. Чуб. VII. 575.
Наляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = наляпати.
Олейник, -ка, м. Стекольщикъ. Шух. І. 33. Cм. олійник.
Плахітка, -ки, ж. Ум. отъ плахта.
Присада, -ди, ж. 1) Усадьба. У Пимона присада добра. Н. Вол. у. 2) Привитая вѣтка плодоваго дерева. присаду класти. Прививать деревья. Шух. І. 110.
Роскошлати, -лаю, -єш, гл. = роскошкати. Роскошлати волосся. Чуб.
Стеблистий, -а, -е. Съ большимъ стеблемъ. Грин. III. 82. Широке поле, жито густеє, коренистеє, стеблистеє. Чуб. III. 365.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАСІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.