Відділити, -ся. Cм. відділяти, -ся.
Кайлак, -ка, м.
1) Короткій обрубокъ дерева, стоймя поставленный и употребляющійся какъ скамеечка для сидѣнья.
2) мн. Обрубки дерева кривые, годные только какъ дрова, сучье, домъ древесный.
Ключувати, -чую, -єш, гл. У овчинниковъ и кожевниковъ: мять кожу при помощи ключа. Cм. ключ 6.
Коляса, -си, ж. Экипажъ, коляска. Ой пізнала мила вороні коні, а ще пізнавай новую колясу. Їхала, кажуть, одна скупа пані... і попалася розбійникам: обступили колясу. Ум. коляска, колясонька, коля́сочка. Ласка не коляска: сівши, не поїдеш. Вже кучері молодії на колясоньках стоять і віжечки шовковії в білих рученьках держать. Уже кониченьки позапрягані, і колясочки позавертані, тільки сісти та поїхати.
Нечопити, -плю, -пиш, гл. Хворать, болѣть. І на людей було нездорово се літо, так що й тепер нечоплють.
Обрізан, -на, м. Обрѣзанный еврей.
Подозволяти, -ля́ю, -єш, гл. Дозволить (многимъ).
Хутній сравн. ст. отъ хутко. Скорѣй! Тра хутній стола застелити.
Шибак, -ка, м. = шуліка.
Щепко нар. Точно, безъ походу. Казна, щепко важить.
