Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карлючитися

Карлючитися, -чуся, -чишся, гл. Кривиться, искривляться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛЮЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛЮЧИТИСЯ"
Вимерти Cм. вимірати.
Відпороти, -ся. Cм. відпорювати, -ся.
Дожда́ти, -жду́, -де́ш, гл. = Діждати. Ой як дождеш до осени, буду я твоя. Чуб.
Кертичина, -ни, ж. Холмикъ, поднятый кротомъ. Желех.
Озов, -зву, м. Окликъ.
Орапський, -а, -е. Негритянскій. К. Дз. 171.
Парубчиско, -ка, м. Плоховатый парень. Сякий-такий парубчиско, та й той до багачки. Грин. III. 210.
Покутувати, -тую, -єш, гл. Искупать грѣхъ, нести епитимію, каяться. Це тобі Бог присудив, щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість. Рудч. Ск. II. 163. Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі. Шевч. 336.
Само́тний, -а, -е. , само́тній, -я, -є. Уединенный, одинокій. Підкрадешся, наробиш лиха, запалиш рай мій самотний. Шевч.
Тандитник, -ка, м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРЛЮЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.