Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Грундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. = Ґру́ндзувати.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Кіл, кола, м. Колъ. Дурному хоч кіл на голові теши. Св. Микола не поставить кола.
Лі́туватися, -туюся, -єшся, гл. = літувати.
Одинчик, -ка, оди́нчичок, -чка, м. Ум. отъ одинець.
Підмовонька, підмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ підмова.
Побути, -буду, -деш, гл. Побыть. Ото побув півроку та задумав жениться. Трохи побув у лісі та й раненько вернувся.
Просо, са, с. Просо. Ой на горі просо, під горою жито. Він знай на печі в просі. 2) Проса. Поля засѣянныя просомъ. 3) просо дике. Раст. Amaranthus laudatus L. 4) просо турецьке. Раст. а) = просо дике. б) Sorghum vulgare. 5) про́со, про́со сіяти. Родъ игры (въ двухъ варіантахъ). Ум. прісце́. Іще то не біда, як у просі лобода, а оттоді біда, як ні прісця, ні лободи.
Протупати, -паю, -єш, гл. Протоптать.
