Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карась

Карась, ся́, м. 1) Карась, Carassius vulgaris. Не всі старі щуки карасів хватають. Макс. Ой лин та карась у ятері трепетавсь. Н. п. 2) Названіе вола цвѣта оперенія куропатки. КС. 1898. VII. 41. Ум. карасик, -карасичок. За періжками подали печені карасики. Левиц. І. 395. Ліз карасик через перелазик, та у воду плюсь! Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЬ"
Відманити Cм. відманювати.
Здойми́ти, -млю́, -миш, гл. = здійняти. Шапку з голови здоймити. Федьк. І. 74.
Кінний, -а, -е. Конный. Найменший брат піший піхотою за кінними братами уганяє. Дума. Покотились по базару кінні narodowi. Шевч. 197. Тут військо кіннеє валилось. Котл.
Крупняк, -ка, м. Самка селедки. Вх. Лем. 428.
Нерозгужений, -а, -е. Вѣрный не поддающійся стараніямъ разлучить его съ любимою особою путемъ наговоровъ. Сужений-нерозгужений, йди до мене вечерати. О. 1861. XI. Свидн. 57.
Поперешний, -а, -е. = поперечний. Вас. 149.
Причетник, -ка, м. Участникъ, причастный къ чему человѣкъ. І ти причетник у те діло? Конст. у.
Пробурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Проворчать. Якого там кулика ви видумали, дядьку! — пробурчав. МВ. І. 105.
Псюрниця, -ці, ж. Жена псаря, любительница собакъ.
Росточити, -ся. Cм. росточувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.