Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карась

Карась, ся́, м. 1) Карась, Carassius vulgaris. Не всі старі щуки карасів хватають. Макс. Ой лин та карась у ятері трепетавсь. Н. п. 2) Названіе вола цвѣта оперенія куропатки. КС. 1898. VII. 41. Ум. карасик, -карасичок. За періжками подали печені карасики. Левиц. І. 395. Ліз карасик через перелазик, та у воду плюсь! Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЬ"
Бервина, -ни, ж. Въ гкацкомъ станкѣ для ковровъ: поперечная связь (ихъ двѣ: вверху и внизу) стоекъ, играющая роль навоя. Вас. 171.
Братічок, -чка, м. Ум. отъ брат.
Ґавзу́н, -на́, м. Большой горшокъ. Вх. Зн. 12.
Зача́дити, -джу́, -диш, гл. Начать угарить.
Обиватель, -ля, м. Обыватель, гражданинъ.
Очкурник, -ка́, м. = очкурня. Шух. І. 153.
Порости I мн. Заросли. Зміев. у.
Рибалки, -ки, м. 1) Рыбакъ. Сам Бог з рибалок апостоли вчинив. Ном. № 10450. 2) Птица: рыболовъ. Пливуть собі та співають; рибалка літає. Шевч. 49. Ум. рибалочка, рибалонька. Шевч. 22. Мет. 19.
Родовитий, -а, -е. 1) Родовитый, знатный. Чи ти роду багатого, чи ти роду родовитого? Чуб. V. 911. 2) Наслѣдственный, прирожденный. Мил. 34. Він родовитий злодій. 3) Плодородный. Родовита земля.
Турувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Соображать, думать. Уман. у. Турую в голові: чого то мні світ замняхкинився, та ніяк не поміркую. Подольск. г. 2) Говорить вздоръ. Що ви туруєте? Воно й трохи купи не держиться. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.