Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карась

Карась, ся́, м. 1) Карась, Carassius vulgaris. Не всі старі щуки карасів хватають. Макс. Ой лин та карась у ятері трепетавсь. Н. п. 2) Названіе вола цвѣта оперенія куропатки. КС. 1898. VII. 41. Ум. карасик, -карасичок. За періжками подали печені карасики. Левиц. І. 395. Ліз карасик через перелазик, та у воду плюсь! Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЬ"
Бичик, -ка, м. Ум. отъ бич.
Відносити, -шу, -сиш, сов. в. віднести, -су, -сеш, гл. Относить, отнести. Звелів царь віднести дітей у церкву на ніч. Чуб. Я приносив, а відносити тобі вже черга. Чуб.
Жени́ло, -ла, м. Насмѣшливо: парень, котораго пора женить. Сим. 177. То таке женило аж під стелю. Рудч. Ск. II. 107.
Загойда́ти, -да́ю, -єш, гл. Закачать, заколыхать.
Кошалка, -ки, ж. = кошик 1. Левч.
Ластовиння, -ня, с. Веснушки. Хто має ластовиння на виду, то, побачивши вперше весною ластівку,... умивається, щоб не було того ластовиння. Ном. № 266. Ото як тебе ластовиння обсіло!
Парча, -чі, ж. Парча.
Потемрява, -ви, ж. Пасмурная погода; густой туманъ. Вх. Зн. 54.  
Потьок, -ку, м. Струя, потекъ. Піт котився з їх потьоками. Левиц. Пов. 4.
Скула, -ли, ж. Нарывъ, вередъ, болячка. Желех. Ум. скулка. ЗЮЗО. I. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.