Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карда

Карда, -ди, ж. Желѣзная щетка, которою расчесываютъ шерсть или лень.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРДА"
Балакуватий, -а, -е. = балакливий. Вони обидва однаково балакуваті. Новомоск. у.
Витупати, -паю, -єш, гл. 1) Протоптать, вытоптать. Ой хто ж цюю стежечку витупав, до тебе ходячи? 2) Проходить. Цілий день витупала, пораючись.
Горі́льня, -ні, ж. Винокурня, винокуренный заводъ. Рудч. Чп. 124.
Му́ченик, -ка, м. Мученикъ. Щоб роскрились високі могили перед вашими очима, щоб ви роспитали мучеників: кого, коли й за що роспинали. Шевч. 216.
Напрацюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Натрудиться, наработаться. Напрацювавсь добре, поки постягав каміння докупи.
Обпасти Cм. обпадати, обпасати.
Осоруга, -ги, ж. Что либо надоѣвшее, опостылѣвшее.
Тиранський, -а, -е. Тиранскій. К. ПС. 135. К. Іов. 47.
Товаришник, -ка, м. Скотный дворъ. Богод. у. (Яблонов.).
Утримати, -ся. Cм. утримувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.