Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карвасарь

Карвасарь, -рю, м. Словесный судъ, помѣщавшійся въ прежнія времена въ городахъ и селеніяхъ на ярмарочныхъ площадяхъ въ палаткѣ. Котл. Ен., также и словарь къ ней.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРВАСАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРВАСАРЬ"
Бруховещина, -ни, ж. Время гетманства Брюховецкаго. К. Хмельн. 6.
Вішальниця, -ці, ж. Висѣлица. Мил. 53.
Д'адже́ж нар. (Вм. да аджеж) = Аджеж.
Дзеле́ний, -а, -е. = Зелений. Подольск. г.
За́кім нар. = заким. Закім багатий стухне, то убогий опухне. Ном. № 5678.
Збу́дь-Вік, -ка, об. Отжившій, очень старый, дряхлый отъ старости. Перша збудь-вік Пріська Чирянка, змолоду не раз сиділа в куні, позводила на той світ аж трьох мужиків. Кв. II. 87.
Істичильно, -на, с. Рукоятка істина.
Обляпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обля́патися, -паюся, -єшся, гл. Обрызгиваться, обрызгаться большими, крупными брызгами.
Поблаголовити, -влю́, -ви́ш, гл. Поблагословить. От їх поблагословили і одружили. Рудч. Ск. II. 48.
Шрубок, -бка, м. Ум. отъ шруб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРВАСАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.