Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карвасарь

Карвасарь, -рю, м. Словесный судъ, помѣщавшійся въ прежнія времена въ городахъ и селеніяхъ на ярмарочныхъ площадяхъ въ палаткѣ. Котл. Ен., также и словарь къ ней.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРВАСАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРВАСАРЬ"
Грі́шка нар. (Дѣтск.). Грѣшно. О. 1862. IX. 118. Так грішка робить, а то бозя скара. Ном.
Дого́дливий, -а, -е. Угодливый, услужливый.
Межи́річчя, -чя, с. Водораздѣлъ, междурѣчье.
Мі́вний, -а, -е. Рѣчистый, говорливый, многорѣчивый. Кіт лівний, хлоп мівний всюди поживиться. Ном. № 1257.
Оп'ятеричитися, -чуся, -чишся, гл. Упереться въ землю.
Підрихтовувати, -вую, -єш, сов. в. підрихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подчищать и подправлять, подправить ножемъ вырѣзанныя изъ мятой кожи полосы. Вас. 159.
Подущина, -ни, ж. Подушка, не особенно хорошая подушка. ЕЗ. V. 93.
Роздіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роздітися, -дінуся, -нешся, гл. Раздѣваться, раздѣться. Ой там вони роздівались. Чуб. V. 1185.
Сухоперка, -ки, ж. Рубаха, вымытая наскоро (безъ намачиванія и бученья).
Шулий, -а, -е. О волѣ: съ рогами внизъ. Рудч. Чп. 255.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРВАСАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.