Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбас

Карбас, -су, м. Большая весельная лодка для прибрежнаго плаванія въ морѣ. Левч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБАС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБАС"
Бугай, -гая, м. 1) Племенной быкъ. Вас. 197. 2) пт. выпь. Ardea stellaris. Вх. Пч. II. 8. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Макс. Бугай гуде в болоті. Греб. 400. Кахне крижня або прогуде бугай. О. 1862. VIII. 16. 3) Волчокъ (игрушка). Шейк. 4) Сильный и здоровый человѣкъ. 5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл. Ив. 22. 6) — скажений. Родъ дѣтской игры. Ив. 47. 7) мн. Родъ фасоли. МУЕ. I. 98. Ум. бугаєць. Вас. 197, ХС. ІІІ. 62, бугайок. Ном. № 7283, бугайчик. Ув. бугаяка.
Винничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ винниця. Винничка — всьому половинничка, млиночок — усьому віночок. Ном. № 14017. 2) Жена винокура.
Жидю́к, -ка́, м. Жидокъ, еврейчикъ. Заклинає жидюка. Рудан. І. 62.
На́дпізь нар. Поздновато. Ото учора надпізь пішли ми додому. Левч. 110.
Погамати, -маю, -єш, гл. Поглотать, съѣсть (во множествѣ).
Понадівати, -ваю, -єш, гл. Надѣть (во множествѣ). Понадівали, хто нову свиту, хто китаєву юпку. Кв. Понадівав на голову, на руки і на ноги. Рудч. Ск. І. 107. Понадівав на їх ксьондзівську одежу. Чуб. II. 603.
Прощальник, -ка, м. Козакъ, прощающійся пирушкой со свѣтской жизнью предъ поступленіемъ въ монахи. А погулявши неділь ізо дві да начудувавши увесь Київ, ідуть було вже з музиками до Міжигорського Спаса. Хто ж іде, а хто з прощальником танцює до самого манастиря.... А за ним везуть боклаги з напитками і всякі ласощі. К. ЧР. 85, 86.
Туговка, -ки, ж. Раст. Achyrophorus maculatus Scop. Шейк.
Хвиськати, -каю, -єш, гл. Хлестать, бить. Хвиськав батогом по сухих кінських ребрах. Левиц. І. 457.
Шуто нар. Недостаетъ чего либо, обычно находящагося, напр.: роговъ, уха, волосъ и пр. Если женщина скипетъ монисто, серьги, — говорятъ: Як тобі шуто без намиста и пр. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБАС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.