Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбець

Карбець, -бця́, м. Ум. отъ карб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБЕЦЬ"
Запа́льчасто нар. Запальчиво.
Кришечка II, -ки, ж. Ум. отъ кришка.
Лататися, -та́юся, -єшся, гл. Чиниться, починяться. Пішли наші вгору: в долині ріжуть, а вгорі латаються. Ном. № 988.
Нази́мковатиця, -ці, ж. = назімковатиця.
Підхождати, -да́ю, -єш, гл. = підходити. Тогді то жид-рандар стиха підхождає. АД. II. 22.
Посилля, -ля, с. Въ выраженіи: як поси́лля. По мѣрѣ силъ. Так роби, як посилля. Лубен. у.
Продержати, -жу, -жиш, гл. Продержать.
Псик! меж. Крикъ на кошку: брысь! Вх. Лем. 425.
Розбути, -ся. Cм. розбувати, -ся.
Цапусенько, -ка, м. ласк. отъ цап. Купила бабусенька собі цапусенька. Чуб. V. 1130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.