Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбець

Карбець, -бця́, м. Ум. отъ карб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБЕЦЬ"
Вечірки, -рок, ж. мн. = вечерниці. У діда дочка і в баби дочка. Так вони ходили на вечірки. Рудч. Ск. II. 51. Грин. II. 174. ІІІ. 275.
Геде нар. Тутъ, здѣсь. Угор.
Зсаджувати, -джую, -єш, сов. в. зсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Ссаживать, ссадить, снимать, снять. Чоловік тоді його зсадив з груші. Рудч. Ск. 25. з хазя́йства зсадити. Разорить. Миші... нас із хазяйства зсадять. Мнж. 66. 2) Смѣщать, смѣстить, увольнять отъ должности, отрѣшить отъ должности. Громада його (голову) давно б зсадила. О. 1861. VIII. 95. Гляди, царю, бо сей Мазепа тебе з царства зсадить. КС. 1882. ІІІ. 611. 3) Встаскивать, встащить, взваливать, взвалить. Узяли його в хату та й зсадили на піч. Мнж. 95. Зсадити дерево на віз. Зміев. у.
Ковбан, -на, м. 1) = ковбиця 2. Желех. 2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета. Вх. Зн. 26.
Мишкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Охотиться на мышей (о лисицахъ). 2) Разыскивать, разнюхивать, стараться добыть. Мнж. 186. 3) Ѣсть выбирая (преимущественно о скотѣ, выбирающемъ среди негодной травы съѣдобную). Тепер скотина не їсть, а мишкує. Чуб. VII. 576.
Млинови́й, -а́, -е́. Мельничный. Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло. Н. п. Млинови́й ка́мінь. Жерновъ. Тоді я, мати, приїду до вас, як павине пір'я на спід потоне, а млиновий камінь на верх виплине. Чуб.
Оголосити, -ся. Cм. оголошувати, -ся.
Поливочка, -ки, ж. Ум. отъ поливка.
Половинчастий, -а, -е. Створчатый. Половинчасті черепашки. Черк. у.
Припрошувати, -шую, -єш, сов. в. припроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Припрашивать, припросить. Усякі наїдки та напитки розношує, кожного сам припрошує. Рудч. Ск. II. 163. Ой ми б закусили, як би нас припросили. Грин. III. 504. Се він знарошне їх налякав, щоб вони припросили його проводити їх. Кв. І. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.