Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбик

Карбик, -ка, карбичок, -чка, м. Ум. отъ карб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБИК"
Вициганити, -ню, -ниш, гл. Выманить; выклянчить.
Відмести Cм. відмітати.
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову. Шевч. 211.
Єрети́ця, -ці, ж. Еретичка. КС. 1883. VII. 586.
Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Кв. II. 17. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. МВ. І. 143. І слова не промовив, не миркнув. Борз. у. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. К. ПС. 90. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця. Лебед. у.
Нерадісно нар. Безотрадно, нерадостно. Нерадісно і смутно гляділа стара на свого сина. Стор. МПр. 56.
Повірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный.
Прокручувати, -чую, -єш, сов. в. прокрути́ти, -чу́, -тиш, гл. Просверлить. Взяла його, сховала до скрині і прокрутила маленьку дірочку, щоб дух пускати. Чуб. II. 9.
П'ятка, -ки, ж. 1) Пятка. 2) Кучка въ пять сноповъ сложенная въ полѣ. Місцями і женці біліли, і копи вже стояли, а більш того, що п'ятки. Св. Л. 45. 3) Пять гульденовъ, пять рублей (въ одной монетѣ или ассигнація). Желех. Екат. г. 4) Пятерка въ картахъ. 5) У пчелъ: ячейка матки, маточникъ. Бджоли у п'ятку назілки кидають. Лебед. у. 6) Задняя часть косы около рукоятки. Шух. І. 169. Cм. коса. 7) Нижній конецъ задняго столба воротъ, то-же въ дверяхъ, ходящихъ не на петляхъ. Двері на п'ятці. 8) Задняя часть ружейнаго приклада, та, которой прикладъ упирается въ землю. Шух. І. 229. 9) Часть веретена. Cм. веретено 1. 10) Часть сапіни (Cм.). Шух. І. 176.
Струс, -су, м. 1) Суета, смятеніе. Піднявся струс, біганина.... З одного місця переходили люде на друге, шукаючи волі. Мир. ХРВ. 85. Струс такий счинився, що й Боже. Лебед. у. 2) Отрясываніе плодовъ съ деревьевъ, а также и самые отрясываемые плоды. Такі садки, що за струс по сто карбованців беруть. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.