Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбик

Карбик, -ка, карбичок, -чка, м. Ум. отъ карб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБИК"
Авди́торство, -ва, с. Пребываніе авди́тором (въ 1-мъ знач.).
Гільце, -ця, с. 1) = вильце. Чуб. V. 187. 2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.
Живня́к, -ка́, м. Щетина, собранная съ живыхъ свиней. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Жило́, -ла́, с. = жало.
Несміляк, -ка, м. Несмѣлый человѣкъ.
Поросперізувати, -зую, -єш, гл. Распоясать (многихъ).
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе. Павлогр. у.
Протуряти, -ря́ю, -єш, сов. в. протури́ти, -рю́, -риш, гл. Прогонять, прогнать. Латинян к чорту протуривши, з Енеєм в купу ізійшлись. Котл. Ен. VI. 34. Протурили татарську орду за Перекіп. Стор. МПр. 28.
Розсідлувати, -лую, -єш, сов. в. розсідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Разсѣдлывать, разсѣдлать. Удівонько молода, розсідлай мені коня. Чуб. V. 817.
Розсішка, -ки, ж. Ум. отъ розсоха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.