Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбик

Карбик, -ка, карбичок, -чка, м. Ум. отъ карб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБИК"
Добреха́ти, -брешу́, -шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати. Кв. 11. 221.
Зрубань, -ні, ж. Рубка лѣса. Вх. Уг. 242.
Лу́чен, лучний, -а, -е. = влучен. Бог не скорен, та лучен. Ном. № 47.
Миші́й, -шію́, м. Раст. a) Setaria glauca. ЗЮЗО. I. 136. б) Setaria viridis. ЗЮЗО. I. 136.
Новомодній, -я, -є. Новомодный. Вас. 210.
Перегледіти Cм. переглядати.
Печоглад, -да, м. Участникъ печогладин. МУЕ. ІІІ. 104, 105.
Підрунитися Cм. підрунюватися.
Протарабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Протащить. 2) Пробарабанить.
Черешняк, -ку, м. Coccothraustes vulgaris. Вх. Уг. 275. Cм. чупкар.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.