Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбик

Карбик, -ка, карбичок, -чка, м. Ум. отъ карб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБИК"
Ваджуватися, -джуюся, -єшся, гл.до кого. Привязываться, приставать къ кому. Вх. Уг. 229.
Відсторонь нар. Въ сторонѣ, отдѣльно.
Давно́ 2 нар. Давно. Да вже ж моєї дівчиноньки давно не було. Чуб. ІІІ. 149.
Зурка, -ки, ж. Раст. Cynoglossum. Вх. Пч. І. 9.
Об'їздити 2, -джу́, -ди́ш, гл. = об'їзджати.
Парубчак, -ка, м. Молодой парень, юноша. Промовив парубчак, хитаючи головою. Левиц. Пов. 181.
Погарбати, -баю, -єш, гл. Захватить, насильно взять (во множествѣ).
Прип'яти, -пну, -неш, гл. = припняти.
Тьоп! меж., выражающее ударъ: хвать! Тьоп його по пиці! Полт. г.
Шурубейник, -ка, м. Лѣнтяй, голышъ. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.