Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карб

Карб, -бу, м. 1) Нарѣзка, зарубка, рубець, мѣтка. Подольск. г. Переносно: слѣдъ, воспоминаніе перенесеннаго. В короткий вік мій багато карбів лягло на мойму серці. Г. Барв. 99. 2) Вырубка въ бревнѣ поперегъ, на половину толщины, для закладки въ нее другого бревна. Камен. у. 3) Бирка, счетная палочка. на карб узяти. Поставить въ счетъ. Ум. карбе́ць, карбик, -карбичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБ"
Багнявий, багняний, -а, -е. = багнистий. Желех.
Зави́ти IICм. Завивати II.
Кручкодер, -ра, м. Крючкотворъ; взяточникъ. Поліцейські кручкодери. КС. 1882. X. 189.
Поглинути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. Згинули, мов їх земля поглинула. Бодай вас свята, земля поглинула живими! — проклятіе. Левиц. ПЙО. І. 369.
Розмазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Избить въ кровь. Пику розмазчу.
Сердюк, -ка, м. Тѣлохранитель при гетманѣ. К. ЧР. 426. Списи блищать, шапки рябіють; бють тулумбаси; сердюки по полю скачуть. Греб. 343. 2) Сердитый, раздражительный. Лубен. у.
Сиротіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться иди быть сиротою. Тут я родилась, тут я хрестилась, тут сиротіла.... тут і вмру. МВ. (О. 1862. III. 76).
Статура, -ри, ж. 1) Фигура, складъ тѣла. Статура йому ведмежа, овсі на чоловіка не похоже. Полт. г. 2) Портретъ. Черномор.
Суміння, -ня, с. и пр. = сумління и пр. Хиба б же я суміння не мала, щоб я тобі загинути дала? Чуб. V. 57.
Топу-Топу меж. = тупу-тупу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.