Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбований

Карбований, -а, -е. 1) Испещренный нарѣзками, покрытый рѣзьбой. Сволок карбований. 2) Изрѣзанный, израненный. Купив чабака карбованого. Харьк. карбо́вана риба. Рыба, изъ которой вынуты внутренности и сдѣланы по ней разрѣзы для соленія. 3) Изукрашенный карнизами и пр. (о зданіи). Ой на дворі дворець карбований. Гол. 4) Серебряный (о рублѣ). За чотирі карбовані рублі оддав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБОВАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБОВАНИЙ"
Атра́мент, -ту, м. Чернила. Желех. Папір, атрамент, перо. Гн. І. 195.
Курній, -ней, м. Веревка. Шух. І. 84, 98. Вх. Зн. 30.
Надсипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. надси́пати, -плю, -плеш, гл. Отсыпать, отсыпать часть.
Незграбність, -ности, ж. Неловкость, неуклюжесть.
Повислужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Выслужиться (о многихъ). Швидко ж ви, дівчата, повислужувалися: у ту неділю з дому, а в цю вже додому. Кіевск. у.
Полячитися, -чуся, -чишся, гл. Ополячиваться. Самохіть полячилась наша вельможна, гоноровита Русь. К. ХП. 114.
Православницький, -а, -е. Относящійся къ православному, ему принадлежащій. Царство православницьке московське. К. МБ. II. 135.
Сичання, -ня, с. Шипѣніе змѣи, гусей Гадюче сичання. О. 1861. III. 31.
Слутити, -чу, -тиш, гл. Дѣлать слутим. Угор.
Цегельницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный кирпичному мастеру.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБОВАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.