Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каразія

Каразія, -вії, ж. Простое сукно. Вбіраєте... каразіями своїх слуг. Левиц. І. (Правда, 1868, 485). Козацьку каразію та кожухи. К. ЦН. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАЗІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАЗІЯ"
Гарчик, -ка, м. Ум. отъ гарець.
Жанда́рський, -а, -е. Жандармскій.
Задера́ка, -ки, ж. = задирака.
Ме́жінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить. Азовск. побереж. Залюбовск. Въ Хорольск. у.
Носити, -шу́, -сиш, гл. 1) Носить. Хто ж тобі, моє серденько, обідати носив? Н. п. Ой Василя, Василечка тихий Дунай носить. Мет. 19. 2) Носить одежду, обувь.
Скорчитися, -чуся, -чишся, гл. Скорчиться, согнуться. Скорчився, як циганський батько. Ном. № 8195. Скорчився, зморщився та й зажурився. Чуб. V. 1147.
Столярня, -ні, ж. Столярная мастерская.
Тесан, -на, м. Обтесанное бревно. Як був собі, та не мав собі, та пішов собі, та витесав нетесаного тесана. Ном. № 13127.
Упам'ятку нар. Памятно. Щось мені те й не впам'ятку. Черн. у.
Шенелія, -лії, шене́ля, -лі, ж. Шинель. Ти, москалю, і добрий чоловік, та шенелія твоя злодій. Ном. № 816.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАЗІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.