Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каразія

Каразія, -вії, ж. Простое сукно. Вбіраєте... каразіями своїх слуг. Левиц. І. (Правда, 1868, 485). Козацьку каразію та кожухи. К. ЦН. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАЗІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАЗІЯ"
Безротий, -а, -е. Безротый. Аф.
Відзвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. відзвичаїти, -чаю, -їш, гл. Отучать, отучить. Желех.
Загарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать (о собакѣ). У бур'яні бровко муругий... він на Енея загарчав. Котл. Ен. III. 38.
Леле́ 2 меж. ? Припѣвъ въ дѣтской пѣсенкѣ: Леле 2, діду, леле 2, бабо, леле 2, Коваленку! Та понесім погуляти дитину маленьку. Ном. № 9262.
Ли́совий, -а, -е. Лисій. Лисова шуба слід замітає. Чуб. III. 313.
Новиця, -ці, ж. ? Будемо ми (пчоли) при саду рої роїти і меди носити у пана господаря у його бортях і в його новицях. Чуб. ІІІ. 392.  
Попразниця, -ці, ж. = попразен. Чуб. VII. 576.
Почурукати, -каю, -єш, гл. Поговорить? Піду лиш я ще до козаків та дещо з ними почурукаю. О. 1881. XI. Кух. 10.
Призволяще, -щого, с. Воля, усмотрѣніе. Я вам на призволяще даю — як хочете, так і робіть. Зміев. у.
Роздобуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роздобутися, -будуся, -дешся, гл. Раздобывать, раздобыть, достать, пріобрѣсть. Усі.... знай багатіють, а ти ось ніяк не роздобудешся ні на що, щоб почати господарювати. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАЗІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.