Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каразія

Каразія, -вії, ж. Простое сукно. Вбіраєте... каразіями своїх слуг. Левиц. І. (Правда, 1868, 485). Козацьку каразію та кожухи. К. ЦН. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАЗІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАЗІЯ"
Гендлювання, -ня, с. = гендель.
Димоватий, -а, -е. Дымный, задымленный. Димовата кузня. Г. Барв. 21.
Драто́ваний, -а, -е. Раздраженный.
М'ятни́й, -а́, -е́. Мятный.
Обробка, -ки, ж. Обработка, отдѣлка. Желех.
Панотченько, -ка, м. Ум. отъ панотець.
Підсохти Cм. підсихати.
Покидька, -ки, ж. 1) Негодный предметъ. К. (Хата, XVI). 2) Заброшенное существо женскаго рода. Я така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач. Г. Барв. 381.
Спійняти, -йму́, -меш, гл. = спіймати. От-от зайця спійняти. Св. Л. 96.
Тарапать, -ті, ж. Пороховница, патронташъ. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАЗІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.