Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каразія

Каразія, -вії, ж. Простое сукно. Вбіраєте... каразіями своїх слуг. Левиц. І. (Правда, 1868, 485). Козацьку каразію та кожухи. К. ЦН. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАЗІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАЗІЯ"
Далічко нар. Далеко. Пасіка гей далічко від хати. Федьк.
Досхну́ти Cм. досихати.
Заме́лювати, -люю, -єш, гл. Закатываться; сходить въ сторону. Сани замелюють. Женці почали замелювати з правого боку, та й поламали постать.
Кургон, -на, м. Особаго устройства большая телѣга у нѣмецкихъ колонистовъ, фура. Минули деякі німці на курганах. О. 1862. IX. 120.
Накраси́ти, -ся. Cм. накрашувати, -ся.
Понамережувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и намережити, но во множествѣ.
Почаклувати, -лую, -єш, гл. Поколдовать.
Пропалити Cм. пропалювати.
Стовбурчати, -чаю, -єш, гл. Подыматься вверхъ, становиться дыбомъ.
Черлениця, -ці, ж. ? Закувала зозуленька ой під черленицев. Гол. І. 161.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАЗІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.