Гольо́па, -пи, ж. Задъ (у лошади).
Древи́на, -ни, ж. = деревина.
Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать.
Заши́йок, -йку, м. Шиворотъ, тылъ шеи. Дай не дай, а в зашийок не пхай.
Змельнути, -ну́, -не́ш, гл. Смигнуть, сморгнуть. А Загнибідиха ж то і не змельне нікуди: як уп'яла свої блакитні очі у ясне світло сонця, та там вони і потонули.
Кива, -ви, с. об. = кивун, кивуха.
Люби́-мене́-не поки́нь. Раст. 1) Lathyrus sylvestris. 2) Orchis Morio.
Повимальовувати, -вую, -єш, гл. Нарисовать, написать красками, раскрасить (во множ.).
Спів, -ву, м. Пѣніе. Серед пахощів квіток і співу пташиного побачимось. Музики і співи замовкли.
Шишкуватий, -а, -е. Покрытый шишками, наростами. Кора на дереві шишкувата.
