Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбач

Карбач, -ча, м. 1) Кнутъ, плеть, нагайка. А козаченько оглядається, карбачем оббивається. Макс. Карбачем по спині затинає. ЗОЮР. І. 218. 2) Жгутъ въ игрѣ. Мил. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБАЧ"
Відхрещувати, -щую, -єш, сов. в. відхрестити, -щу, -стиш, гл. Удалять, удалить при помощи крещенія. Ні, жидівського духу не відхрестиш. Ном. № 13460.
Еч! меж. = ач. Еч, який гарний! Сам геть, а мені не дає. Харьк.
Матюка́тися, -каюся, -єшся, сов. в. матюкнутися, -нуся, -не́шся, гл. Ругаться, выругаться по матери.
Нака́пати, -ся. Cм. накапувати, -ся.
Одномовець, -вця, м. Единоязычный, одноплеменникъ, соотечественникъ. Одномовців Боянських. К. Дз. 105.
Острогін, -гону, м. Раст. Artemisia Dracunculus. L. ЗЮЗО. І. 112.
Присвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. присвяти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Посвящаться, посвятиться, быть посвященнымъ кому, чему. 2) Дѣлаться, сдѣлаться святымъ. Пійду в черниці, вморю себе голодом, присвячусь молитвами. Г. Барв. 249.  
Умовний, -а, -е. 1) Условный. 2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Цехмистриха, -хи, ж. 1) Жена цехмейстера. 2) Женщина цехмейстеръ въ женскомъ цеховомъ братствѣ, цехѣ. КС. 1890. VII. 91.
Шитенько, -ка, с. Ум. отъ шиття.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.