Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбач

Карбач, -ча, м. 1) Кнутъ, плеть, нагайка. А козаченько оглядається, карбачем оббивається. Макс. Карбачем по спині затинає. ЗОЮР. І. 218. 2) Жгутъ въ игрѣ. Мил. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБАЧ"
Білина, -ни, ж. Бѣлизна. Чорний вуаль затуляв її білий лоб і прибільшав білину її лиця. Левиц. І. 272.
Віджартовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віджартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Став шинкар свою жінку зневажати; вона усе оджартовувалась, сміялася. МВ. ІІ. 185.
Гоя меж. = Гей, ой. Гоя, гоя, всяка дівка моя! Чуб. І. 80. Гоя, гоя, гоя! що зо мною, що я? Шевч. 281.
Дхну́тися, дхне́ться, гл. безл. Вздохнуться. Нехай мойму миленькому легесенько дхнеться. Чуб. V. 570.
Макови́к, -ка, м. = маківник. Ум. маковичок.
Пасмистий, -а, -е. = пасемистий. Борз. у.
Розверещатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Скупощі, -щей и -щів, ж. мн. Скупость. У скупощах не кохайся. Ном. № 4675.
Утікач, -ча, м. Бѣглецъ. ЗОЮР. ІІ. 97. Сим. 74. Голяк, втікач, приплентач, ланець. Котл. Кн. IV. 40.
Хлебеснути, -ну, -неш, гл. Хлебнуть, выпить. Лице хмуре, чуб стовбуром — ознака, що Грицько вже хлебеснув. Мир. Пов. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.