Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карася

Карася, -ся́ти, с. Молодой карась, караси къ. Ум. карася́тко, карася́точко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЯ"
Божо нар. 1) По божьему. 2) О душевномъ состояніи: хорошо, пріятно, сладостно. Так тихо, божо на душі. Сим. 235.
Заплі́тувати, -тую, -єш, гл. = заплітати.
Небеський, -а, -е. = небесний. От гнів небеський настає. Мкр. Г. 5.
Перенудитися, -джуся, -дишся, гл. Истомиться скукой.
Пригрудча, -чати, с. Грудной ребенокъ. Пирят. у.
Спечний, -а, -е. Жаркій, душный (о днѣ). Вх. Пч. 65.
Стусонути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть, ударивъ. Як стусону у ворота раз, вдруге, та так їх.... і випер. Стор. МПр. 46.
Табакерка, -ки, ж. Табакерка. Коли нагнувсь табаки понюхать, — вона й побачила табакерку. Рудч. Ск. II. 179. Ум. табакеронька, табакерочка.
Ускоки нар. Вскачь.
Шпаґля, -лі, ж. = шпадля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.