Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карася

Карася, -ся́ти, с. Молодой карась, караси къ. Ум. карася́тко, карася́точко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЯ"
Валасатися, -саюся, -єшся, гл. Шляться, таскаться, скитаться. Мені нема ні зіми, ні літа: я завсегда в роботі. Поздоров Боже мир — пропитає мене. А ти де валасалася? ЗОЮР. І. 10. Став валасаться по світах. Сим. 203.
Двіро́чок, -чка, м. Ум. отъ двір.
Йолоп, йо́луп, -па, м. Олухъ, дуракъ, глупецъ. Котл. Ен. IV. 18. Желех. Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану Возному? Котл. Н. П. 386.
Курбелювати, -люю, -єш, гл. = курбелити. Желех.  
Кучугура, -ри, ж. 1) Холмъ. Дорога то спускалась у байраки, то обходила кудлаті кучугури. К. ЧР. 91. Употребл. во мн. ч. обозначаетъ холмистую мѣстность. На таких кучугурах сів, що ніхто не зайде, не заїде. ЗОЮР. І. 108. 2) Куча. Яка кучугура з'їдів, — хоч би на топливо брали. Полт. г. Кучугура й три оберемки (багато). Ном. № 7687.
Підгильний, -ного, м. Мальчикъ, который при игрѣ въ мячъ подбрасываетъ послѣдній для удобнаго удара по немъ палкой. КС. 1887. VI. 459.
Підможка, -ки, ж. = підмога. Усе думала, що він своїм коханням мені на життя підможку дасть. Г. Барв. 277.
Розрухати, -хаю, -єш, гл. Расшевелить.
Цицечка, -ки, ж. Ум. отъ цицька.
Шиєчка, -ки, ж. Ум. отъ шия.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.