Відвічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відвітити, -чу, -тиш, гл.
1) Отвѣчать, отвѣтить. Вовк... питає його: «Чого ти тут ходиш?» — Сірко одвіча.
2) Отвѣчать, нести на себѣ отвѣтственность, отвѣтить. Смійся, смійся, а за смішки плачем одвітиш. Гуляй, душа, у роскоші, — відвічаю. Він одвічає, а той остається у боці.
Дава́ння, -ня, с. 1) Даваніе. Воно ж і даванню кінець є. 2) = Данкя́ 2. Давання гірше трутизни.
Загага́кати, -каю, -єш, гл. Загоготать, захохотать.
Квапливість, -вости, ж. Поспѣшность.
Межи́гірря, -ря, с. Долина между горъ, ущелье.
Посолонцювати, -цюю, -єш, гл. Съѣсть соленаго. Хоч посолонцювати оселедцем.
Студень, -дня, м.
1) Декабрь.
2) Колодезь. Влад. Волын.
Уздениця и уздіниця, -ці, ж. Недоуздокъ.
Уплести, -ся. Cм. уплітати, -ся.
Шлямпати, -паю, -єш, гл. Бродить, брести.
