Бандурянка, -ки, ж. = бандурчанка.
Гро́бний, -а, -е. Гробовой, могильный. Годі його буде і до гробної дошки забути.
Гу́ркати, -каю, -єш, гл. 1) Стучать, грохотать. Прибіг він до хати, став у двері гуркать. Дощечка густиме та гуркатиме. Гуркали дверима. Cм. Грюкати. 2) О доеніи: сразу выжимать молоко изъ всего вымени. Вівчар.... ловить (вівцю) за дійки і уперед їх продоює пальцями; потім гуркає рукою відразу з цілої икри. 3) Ворковать. Голуб гуркати.
Золотариха, -хи, ж. Жена золотыхъ дѣлъ мастера.
Немока, -ки 1), об. Тотъ, который не молится.
2) ж. Илъ.
Нехлюя, -люї, ж. Неряха.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. З) Крыша, кровля. Комори, стайні — усе під побоями. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. А як пішов до побою, все військо побідив. Ум. побоєць.
Призволити, -ся. Cм. призволяти, -ся.
Прилипати, -па́ю, -єш, сов. в. прили́п(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Прилипать, прилипнуть.
2) Приставать, пристать. Прилип до мене, як шевська смола до чобота.
Тяглий, -а, -е. Имѣющій рогатый скотъ.