Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбувати

Карбувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы. Харьк. г. 2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували. 3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла. О. 1861. VII. 3. 4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Гол. І. 147. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі. К. Бай. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБУВАТИ"
Ворожбитівна, -ни, ж. Дочь колдуна.
Звірни́й, -а́, -е́. Богатый звѣрями.
Когутище, -ща, м. Ув. отъ ко́гут.
Кривулька, -ки и кривульця, -ці, ж. Ум. отъ кривуля.
Лагідно нар. Мирно, кротко, тихо, мягко, дружелюбно; нѣжно. Через що коти гризуться з собаками і... не живуть лагідно? Грин. І. 7. Покірно вклонився... і відказав лагідно. Г. Барв. 333.
Наддовба́ти Cм. наддовбувати.
Обжерти, -ся. Cм. обжирати, -ся.
Порозвеселяти, -ля́ю, -єш, гл. Развеселить (многихъ).
Потуха, -хи, ж. 1) Пріободреніе? Де в хаті свекруха, там сину потуха, а невістка ходить, як прибита муха. Грин. ІІІ. 300. 2) випити на потуху. Выпить въ заключеніе. На потуху випийте четвертуху. Ном. № 11543. Далі глитнув з пляшки на потуху горілки. Стор. МПр.
Смертяний, -а́, -е́ Смертоносный. Той Тартар смертяний, що пліндруванням дише. К. ХП. 103. Смертяний бій. К. МХ. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.