Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карання

Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання. Ном. № 7044.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАННЯ"
Витверезити, -жу, -зиш, гл. Протрезвить.
Галу-балу, меж. Въ значеніи: болтать. Употребляется и какъ существительное, и какъ глаголъ. Аби зійшлись, то як почнуть галу-балу, — кого вже тут не згадають! — Галу-балу, а свині в ріпі. Ном. № 12948.
Галунчик, -ка, м. Ум. отъ галун.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Шух. І. 202. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили. Шух. І. 198.
Ли́сочка, -ки, ж. Ум. отъ лиска.
Нагрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. нагрома́дити, -джу, -диш, гл. 1) Сгребать, насгребать. Нагромадили сіна чимало. 2) Громоздить, нагромоздить. Я намножив беззаконня... нагромадив їх без ліку. К. Псал. 98.
Овсі нар. = зовсім. Харьк.
Перелюбець, -бця, м. Прелюбодѣй. Краде злодій — помагаєш, з перелюбцем накладаєш. К. Псал. 119.
Протопити, -плю́, -пиш, гл. Протопить. Нема дров а ні поліна, нічим хати протопити. Чуб. V. 1074.
Татко, -ка, м. 1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти. Мет. 175. 2) Священникъ. Гол. IV. 347.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.