Жи́ти, -живуҐ, -ве́ш, гл. 1) Жить, существовать. Добре в світі жити попові, лікареві та котові. Живи правдою святою. 2) — з чо́го. Жить чѣмъ, имѣть средства къ существованію. Піп живе з олтара, а писар з каламара. 3) Жить, обитать. Ой не видно його дому, тілько видно дубчик, коло його недалеко живе мій голубчик. 4) — з ким. Жить съ кѣмъ. Він з братом добре живе. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш. Скажуть воріженьки, що я жив з тобою. жи́ти як ри́ба з водо́ю. Согласно жить. Я б жив з тобою, як риба з водою.
Мигну́ти, -ся. Cм. мигати, -ся.
Охват, -ту, м. Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ.
Підліток 1, -тка, м. Подростокъ. Ум. підліточок. Упорались... старий батько на діток гукає, — орел орлят підліточків докупи збірає.
Плюсковатий, -а, -е. Плоскій, сморщенный, приплюснутый.
Примести Cм. примітати.
Проточина, -ни, ж.
1) Мѣсто въ плотинѣ, гдѣ вода просачивается. Уміємо проточини гатити і сховане на Божий світ являти. Дыра, сквозь которую протекаетъ вода (въ крышѣ, запрудѣ).
2) Дыра, проѣденная мышами, червями.
Риб'ячий, -а, -е. Рыбій. Риб'яча сирість.
Хаща, -щі, ж. Лѣсъ, чаща.
Шкелет, -та, м. = кістяк. Сухий, невірний як шкелет.
