Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карабін

Карабін, -на, м. = карабин. Стан солдатський, вус козацький, карабін до того. Федьк. Ум. карабінчик. Вже ж мому рідну сину карабінчик дали. Гол. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАБІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАБІН"
Заме́тистий, -а, -е. О зимѣ: снѣжная, съ заносами. Цього року дуже заметиста зіма була. Канев. у.
Заріша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Окончательно рѣшать, рѣшить. Видно їм (панам) наші руки подобались, — зарішає сивоголовий дід. Мир. ХРВ. 57.
Затужа́віти, -вію, -єш, гл. = затугавіти. Затужавіла капуста. Зміев. у.
Лаятися, -лаюся, -єшся, гл. Ругаться, браниться. Говорить можно, а лаятись нічого. Ном. 3499.  
Незгодонька, -ки, ж. Ум. отъ незгода.
Незмірнонар. Неизмѣримо; безъ мѣры. Дай горівки незміренне, бери грошей незліченне. Гол. І. 171.
Поплісок, -ска, м. Родъ большой лужи, оставшейся послѣ половодья или большого дождя на мѣстѣ покрытомъ травой. Там гарно полотна слати у поплісках. Черниг. у.
Поросповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Разгласить (во множествѣ).
Потанути, -ну, -неш, гл. Растаять. Вже багато потало снігу. Черниг. у. Погинуть лихі люде, як той сніг нехай потануть. К. Псал. 85.
Тамадиль нар. = туди. Вх. Уг. 270.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАБІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.