Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карафа

Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАФА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАФА"
Гирити, -рю, -риш, гл. Нести, тащить съ трудомъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Мги́чка, -ки, ж. Мелкій дождь.
Обмолотися, -мелюся, -лешся, гл. 1) Обмолоться. Камінь у млині вже обмоловся. Васильк. у. 2) Окончить молоть.
Паламарський, -а, -е. Пономарскій.
Посколочувати, -чую, -єш, гл. Возмутить (воду во многихъ мѣстахъ); взболтать (во множествѣ).
Роспікатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспекти́ся, -чуся, -чешся, гл. Распекаться, распечься, раскаляться, раскалиться. Наказав жінці топити, а як роспеклась черінь.... Мнж. 117.
Скнарість, -рости, ж. и скнарство, -ва, с. Скупость, скаредность, скряжничество. К. ЧР. 283, 43.
Скрип! I меж. Скрипъ! Пішли колеса.... тільки скрип, скрип, скрип. Грин. І. 39.
Трухло, -ла, с. Порохно, вещество, превратившееся въ прахъ. Шейк.
Уш 2, уша, м. Названіе человѣка военнаго званія за часто употребляемое такими людьми слово «ужъ». Будьте ласкаві... возьміть собі того уша, що у Голованя (живе). Сим. 4 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАФА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.