Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карафа

Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАФА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАФА"
Відламувати, -мую, -єш, сов. в. відламати, -маю, -єш, гл. Отламывать, отломать.
Лі́́жма нар. = лігма. Ліжма треба лягти. Сим. 236.
Ми́ска, -ки, ж. 1) Миска, родъ глубокой тарелки. Хоч того самого, аби в другу миску. Ном. № 2681. Із нехочу ззів три миски борщу. Ном. № 5060. 2) Въ маслобойнѣ: посуда, въ которую стекаетъ выжатое конопляное масло. Шух. І. 163. Ум. мисочка.
Озиркнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = озирнутися.
Окіл, око́лу, м. Окрестность, окружность. На увесь окіл є один чинбарь. О. 1862. І. 53. На ввесь окіл гукав. Греб. 361.
Поперечуватися, -чуюся, -єшся, гл. Перекрещиваться. Полотно є уткане з двох рядів ниток, які потренуються, а то з подовжних, що творять основу і поперечних: тканя. Шух. І. 154.
Розложитися, -жуся, -жишся, гл. = роскластися. Кромѣ указанныхъ значеній, еще — 4) Раздаться, раздѣлиться на обѣ стороны. Ти, вишневий саду, розлежися, біленький камінь одчинися. Чуб. V. 781.
Скаргуватися, -гуюся, -єшся, гл. = скаржитися. Перед Богом вовк скаргувався. Гн. II. 225.
Торгун, -ну, м. Раст. Ptarmica cartilaginea DC. Анн. 277.
Штовхати, -хаю, -єш, гл. Толкать. Діти малиї, вдови стариї стременем у груди штовхав. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАФА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.