Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каптанчик

Каптанчик, -ка, м. Ум. отъ каптан.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПТАНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПТАНЧИК"
Діва́ся, -сі, ж. ласк. отъ діва. Ум. Діва́сенька.
Запорожни́ти Cм. запорожнювати.
Кичера, -ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. Ум. ки́чірка. Вх. Зн. 25.
Нагати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сдѣлать запруду. 2) Наложить много. Нагатила пшона в куліш, що й ложкою не повернеш.
Орандарство, -ва, с. = орендарство.
Пісковатиця, -ці, ж. Песчаная земля. Вг. Уг. 259.
Подалеко нар. Далековато, довольно далеко. Чи далеко до того села? — Подалеко. Черниг. у. Далеко вам ходити? — Та подалеко. Черниг. у.
Попитатися, -та́юся, -єшся, гл. = попитати. Нехай я попитаюся в неї, чи вона думає приходити, чи може вже не схоче. Кіевск. у.
Уманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Утомиться. Кролев. у.
Чолак, -ка, м. У кожевниковъ: кожа со лба животнаго. МУЕ. І. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПТАНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.