А́рхва, -ви, ж. Арфа.
Відник, -ка, м. Сосудъ (кадка и пр.), въ которомъ держатъ воду. Ум. відничок. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. Стоїть кухлик на віднички й умийся.
Голоморожжя, -жя, с. = голомороззя. Збіжє вимолочують звичайно в-осени на голоморожю.
Задніпря́нець, -нця, м. Житель заднѣпровья.
Засну́лий, -а, -е. Уснувшій. Заснулий на зіму бабак.
Мит, -ту, м. Болѣзнь скота: воспаленіе подчелюстныхъ железъ.
Облизень, -зня, м. Первоначально: облизываніе себя. ззісти облизня говорилось сперва о собакѣ: разсчитывала получить ѣду, но ничего не получила, лишь облизалась. Отсюда уже о людяхъ: піймати, вхопити, ззісти облизня. Получить отказъ, потерпѣть неудачу. Ріпиця, як той цуцик, вхопивши облизня... От же той жевжик піймав у вас облизня: мов тертого хріну понюхав. дати облизня. Отказать кому. Cм. облизуватися.
Поізбавити, -влю, -виш, гл. = позбавити. А ти мене поізбавив любого спокою.
Скателичити, -чу, -чиш, гл. Окатоличить.
Урядок, -дку, м. Установленіе, порядокъ. Через тоті пани, пани, через ті урядки прийде ми се завішити ногами до грядки.
