Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карафковий

Карафковий, -а, -е. Графинный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАФКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАФКОВИЙ"
Вадкий, -а, -е. 1) Вредный. 2) Тошный. Уман. IV. 120.
Веселісінько нар. Совершенно, очень весело. Господи, як гарнісінько та веселісінько було, О. 1862. IX. 111.
Кирея, -реї, ж. Плащъ, длинная суконная верхняя одежда; большая свита съ капюшономъ. Чуб. VII. 421. Козацьке панство похожає в киреях чорних, як один. Шевч. 152. І шабля й булава з бунчуками, і горностаєва кирея поляжуть колись поруч із мертвими кістками. К. ЧР. 101.
Моска́льство, -ва, с. 1) соб. отъ москаль. 2) Обрусѣлость. Українську натуру я добре знаю. Все се москальство лежить на їх, як на волу сідло. Левиц. І. 313.
Повноспиний, -а, -е. Имѣющій ровную и широкую спину. Це віл повноспинний, — везтиме добре. Волч. у.
Подостачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить (многое). Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе. Харьк.
Поламатися, -маюся, -єшся, гл. Изломаться. Воли поздихали, вози поламались. Шевч. 532. Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся. Ном. № 1679.
Полотиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. II. 30.
Храбур, -ря, м. = храбори. Вх. Уг. 273.
Чарівництво, -ва, с. Волшебство, колдовство. Желех.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАФКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.