Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карапудитись

Карапудитись, -джуся, -дишся, гл. = харапудитися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАПУДИТИСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАПУДИТИСЬ"
Бакаль, -ля, м. Озеро. Бакаль (озеро) такий, що ніт його переплисти, ніт його переїхати. Чуб. II. 256.
Валюшник, -ка, м. = валюша. Н. Вол. у.
Дзві́нний, -а, -е. Колокольный.
Кажанек, -нка, м. 1) Ум. отъ кажан. Замиготіли кажанки, наче хто перекидав грудками. Левиц. І. 109. 2) Мѣховая или кожаная куртка. Сим. 1
Наскрадати, -да́ю, -єш, гл. Накрасть. Як возив він лк жидівський, то наскрадав лісу чимало. Канев. у.
Омітати, -та́ю, -єш, гл. = обмітати.
Попригортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и пригорнути, но во множествѣ.
Прогорниця, -ці, ж. Круглая дыра въ центрѣ верхняго жернова ручной мельницы. Шух. І. 104, 106.
Тупісічкий, -а, -е. = тупісінький. Шейк.
Цідилок, -лка, м. Цѣдилка; ситечко, кисея или полотно, для процѣживанія молока. Богод. у. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАПУДИТИСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.