Ваґаш, -ша, м. Дорога, которою ходятъ въ полонинахъ овцы на пастбище.
Відтеплінь, -ні, ж. Оттепель.
Дереня́к, -ку́, м. = Деренівка.
Козуб, -ба, м. Лубочная коробка, лукошко. Коли ти мені муж, то будь мені дуж, а як не гриб, то не лізь у козуб. козубом ста́ти. Замерзнуть, сдѣлаться твердымъ какъ кора (о мокрой одеждѣ). Поки до санок дійшов, (мокрий) підрясник козубом став. Ум. козубець.
Лакиза, -зи, м. Лакей (презрительно). Ум. лаки́зка. Будка проїхала оттам шестериком... і лакизка ззаду куняв.
Набубні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Набухнуть, разбухнуть (о зернахъ). Кукуруза набубніла. 2) безл. Надуть, вздуть (животъ). Поласувався на сироватку та й давай її хлеп(т)ать, так уже нахлестався, що аж набубніло його.
Свашчити, -чу, -чиш, гл. = свашкувати.
Скурити, -рю́, -риш, гл. Выкурить. Скурив увесь тютюн.
Ущирити, -рю, -риш, гл. Сравнять съ краями мѣры насыпанное въ нее сыпучее тѣло. Мірку пудову вкрадено, таку що як насипать її вщерть та ощирить палочкою, то й важить не треба, — акурат пуд буде.
Чубайка, -ки, ж.
1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку.
2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Ум. чубаєчка.
