Відтовкувати, -кую, -єш, сов. в. відтовки, -вчу, -чеш, гл. 1) Оканчивать, окончить толочь. 2) Отрабатывать, отработать толченіемъ. 3) Только сов. в. Отбить. Треба йому відтовкти боки, щоб другий раз глядів лучче телята.
Гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Дітей годувать, як камінь глодать. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Не борони козі ліса, — най гложе.
Дзьо́ха, -хи, ж. О женщинѣ: вертушка? болтунья? Се вже мабуть тобі та дзьоха набрехала.
Майра́н, -ну, м. Раст. Origanum majorana.
Нівець Употребляется въ выраженіяхъ: 1) пішло в нівець. Пошло прахомъ. Пішло ж твоє усе добро в нівець.
2) в нівець повернути. Обратить въ ничто. Жид, пан та німець — усе повернуть у нівець.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Засівали трупом поле, поки не остило. Та й остило мені з собою панькатись!
Присукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. присука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Прикрѣпляться, прикрѣпиться нитямъ основы къ кромкѣ. Быть присукиваемымъ, присуканнымъ. Чогось ніяк нитка не присукується. Богодух. у.
Прочахати, -ха́ю, -єш, сов. в. прочах(ну)ти, -ну, -неш, гл. Простывать, простыть. Не їж юшки: хай прочахне. Отож про пиття й держи собі од поганки таку воду, що як гаразд перекипить, тоді її у глек та й на вікно, щоб прочахла.
Трачиння, -ня, с. Опилки.
Шляхетський, -а, -е. Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду.
