Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карковий

Карковий, -а, -е. Затылочный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРКОВИЙ"
Володіти, -дію, -єш, гл. Владѣть.
Гиндик, -ка, м. и пр. = индик и пр. Рудч. Ск. І. 32. Гиндик буде белькотіти. Грин. II. 224.
Дев'ятна́йцять и пр. = Дев'ятнадцять и пр.
Дмухну́ти Cм. Дмухати.
Зага́ювання, -ня, с. Замедленіе, задержка.
Зільни́к I, -ка, м. = золільник. Вх. Зн. 22.
Зморхнутися, -нуся, -нешся, гл. Сморщиться.
Кулка, -ки, ж. Коса. Заплелась в кулку (warkocz). Св. Л. 14.  
Мату́ся, -сі, ж. ласк. отъ ма́ти. Матушка. Ум. матусенька.
Часто нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. ІІ. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.