Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбівничий

Карбівничий, -чого, м. 1) Кладущій клейма. 2) Полѣсовщикъ. Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти. Шевч. 84. Я тут у лісі карбівничим. КС. 1882. X. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБІВНИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБІВНИЧИЙ"
Ад, а́ду, м. = Пе́кло. Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду. Чуб. ІІІ. 359.
Виколупати, виколупнути. Cм. виколупувати.
Жарту́шки, -ків, м. мн. Шутки. Кому жартушки, а мишці смертушки. Ном. № 2351.
Погинатися, -наюся, -єшся, гл. Наклоняться. Панна гнеться, погинає, десь там мене поминає. Чуб. V. 32.
Помста, -ти, ж. Месть, отмщеніе. Стор. МПр. 32. К. Бай. 84. Його душа кипіла помстою і ненавистю. Левиц. Пов. 12.
Понаварювати, -рюю, -єш, гл. Наварить (во множествѣ). Маркев. 71. Вона заходилась, — понапікала хліба, понаварювала. Грин. II. 85. Мати понапікала й понаварювала. Левиц. Пов. 154.
Потвар, -ра, м. = потвора. К. МБ. X. 12. Тепер кругом я потвар сплямувала. К. ХП. 93.
Почумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Позаниматься чумачествомъ.
Стих, -ха, м. 1) Стихъ (въ Библіи). 2) у стих. Безпрестанно, безпрерывно. Угор.
Тік I, то́ку, м. Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. У нас кругом токи, спирти, засіки повні. К. Псал. 320. Добулась, мов сова на току. Ном. № 4008.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБІВНИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.