Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капчури

Капчури, -рів, м. мн. Родъ зимнихъ штановъ у гуцуловъ. Вх. Зн. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПЧУРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПЧУРИ"
Блазнюха, -хи, блазнючка, -ки, ж. Небольшая дѣвочка, молокососка; дурочка.
Гаснути Ii, -ну, -неш, гл. однокр. в. отъ гасати.
Дубо́к, -бка́, м. Ум. отъ дуб.
Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.  
Оздоровління, -ня, с. Выздоровленіе. Повернуло, спасибі Богу, йому на оздоровління.
Стрюковиння, -ня, с. Стебли стручковаго растенія. Лебед. у.
Учутка, -ки, ж. = поголоска. Шух. І. 33.
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Уг. 277.
Харцизяцький, -а, -е. Разбойничій. К. Дз. 69.
Чабанський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный пастуху овецъ. Чабанська собака. О. 1862. X. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПЧУРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.