Добро́та, -ти, ж. Все хорошее, хорошія свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Освіти мене, рабу Божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Въ слѣд. свад. пѣснѣ доброта — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества дѣвство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу.
Духівни́ця, -ці, ж. Духовное завѣщаніе.
Захита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Зашататься, заколебаться. Захиталась, відчинилась мертвецькая хата. 2) Поколебаться. Положи печаль на Бога, підкрепить він твою неміч і не дасть серед напасти захитатися святому.
Йолоповатий, -а, -е. Глупый. Йолоповатому хліб попадається, та не вміє їсти.
Кокіль, -ко́лю, м. = кукіль. Не вродила мні пшениця, но кокіль і метлиця. Ходила дівочка по полю, звила собі віночок з коколю.
Плениця, -ці, ж.
1) Надвое распиленный стволъ строевого дерева.
2) = планиця.
3) Заключеніе? Знайшов тя у темниці, сказав єси: « Устань, Петре, й ступай з плениці».
Понамерзати, -заємо, -єте, гл. Намерзнуть (во множествѣ). Преимущ безлично: Понамерзало на бороді льоду; понамерзало на вікнах.
Протрухнути, -ну, -неш, гл. = протрухлявіти.
Хожувати, -жую, -єш, гл. Хаживать. Хожували пани в гори.
Шпіг, -га, м. = шпиг. Пришили у наше село два шпіги підослані від ляхів.