Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карабинок

Карабинок, -нка, м. Ум. отъ карабин.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАБИНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАБИНОК"
Банюра, -ри, ж. = баюра 1. Вх. Лем. 390.
Вилизати, -ся. Cм. вилизувати, -ся.
Випорхати, -хаю, -єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає. Мет. 464.
Мармуро́вий Cм. марморовий.
Мизга́тися, -га́юся, -єшся, гл. Любезничать, повѣсничать. Женихався, мизгався, бісики пускав.
Обпоганити, -ся. Cм. обпоганювати, -ся.
Перинонька, пери́ночка, -ки, ж. Ум. отъ перина.
Повисиплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Выспаться (о многихъ). Повисиплялися наші хлопці сьогодні і за ту, і за сю ніч. Зміев. у.
Увершитися, -шуся, -шишся, гл. Кончиться.
Хорий, -а, -е. = хворий. Хора я, хора, мусить я умру. Лукаш. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАБИНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.