Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каразійовий

Каразійовий, -а, -е. Сдѣланный изъ простого толстаго сукна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАЗІЙОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАЗІЙОВИЙ"
Дев'ятдеся́т, -тьох, чис. Девяносто. О. 1861. XI. 26. КС. 1885. XI. 537. Єв. Л. ХV. 4.
Кароокий, -а, -е. Имѣющій каріе глаза. Белолиця, кароока і станом висока. Шевч. Грицько був парубок високий, чорнявий кароокий, — парубок як орел. МВ.
Кислий, -а, -е. Кислый. Кисле в рот тисне. Ном. № 5086. Борщ кислий, оскомистий, чорт зна колишній. ЗОЮР. І. 217. кисле молоко́. Простокваша. Дак мати все було любить молоко парене, а ми все кисле. ЗОЮР. І. 229., Ум. кисле́нький.  
Купування, -ня, с. Купля; покупаніе. Купування та перепродування. Мир. Пов. II. 56.
Модря, -рі, ж. = заполоч. Угор.
Ножні, -нів, м. мн. Ножницы для рѣзанія желѣза. Верхнеднѣпр. у.
Обгризати, -за́ю, -єш, сов. в. обгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Обгрызать, обгрызть, отгрызать, отгрызть. Така проклята з'їжа, що швидко поїсть воли, обгризе мені вуха. Левиц. І. 521.
Розсохач, -ча, м. Олень. Вх. Пч. II. 6.
Тарахкало, -ла, с. Погремушка, родъ дѣтской игрушки. Шейк. Ум. тарахкалко, тарахкальце.
Шатило, -ла, м. Лгунъ. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАЗІЙОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.