Било 2, -ла, с.
1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було.
2) Часть друлівника (Cм.).
3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Ум. бильце.
Вискрібки, -бків, м. мн. Поскребки.
Голуб'я́точко, -ка, с. Ум. отъ голуб'я.
Доноші́ння, -ня, с. Поднесеніе, подаваніе. Встаньте, бояре, встаньте, честь, хвалу дайте, наперед Богу і господарю, і куховарці за хліба поставління, за страви доношіння.
Либоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = либати 2.
Мрі́тно нар. Чуть-чуть замѣтно вдали. А там щось мрітно: чи то люде, чи то коні, а може копиці сіна.
Обрепатися, -паюся, -єшся, гл. = обрепкатися.
Підпілітка, -ки, ж. = перепелиця.
Потурначка, -ки, ж. Ренегатка (отуречившаяся).
Устодолитися, -люся, -лишся, гл. Установиться (о погодѣ). Дощі й непогоди: не устодолиться ніяк. Швидко місяцеві кватиря, — може устодолиться.
