Блуканка, -ки, ж. = блукання.
Вилляти, -ляю, -єш, гл. — вилити. Де ж тая барилочка, що виллята горілочка?
Гу́нька, -ки, ж. 1) = Гуня. На тім молодці сірая гунька. 2) Гнусящая, говорящая въ носъ женщина.
За́вивка, -ки, ж. = завертка i.
Заморя́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Замаривать, заморить, изнурить. Вона повинна умерти на той час і заморити все в домі. 2) Приводить, привести въ безпамятство, лишить чувствъ. Молодиці різали ногу, — вона казала, що слабого спершу заморяють, а тоді ріжуть. Що ми того меду поїли! Було батько як. заморить колодок три, або й більш, як надбають його, — та і їсти вже не хочеться. 3) замори́ти дідка́. Въ дѣтской игрѣ въ дідок: ударить палкою на лету деревянный шаръ (дідо́к).
Зціляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зціли́ти, -лю́, -лиш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать цѣлымъ, соединить въ одно цѣлое. Ти розбила, а я зцілю.
2) Исцѣлять, исцѣлить. Мали силу зціляти недуги.
Кулка, -ки, ж. Коса. Заплелась в кулку (warkocz).
Погладити, -джу, -диш, гл. Погладить. Погладив проти шерсти.
Роз'ятрювати, -рюю, -єш, сов. в. роз'ятрити, -рю, -риш, гл. Растрявлять, растравить. Розятрити рану. Розмова з Василем роз'ятрила старе серце, старі рани.
Щастя, -тя, с. Счастье. В щасті не без ворога. Грошей багацько, а щастя мало. щастя-доля. Счастливая судьба. Нивоньку об'їжжає, щастя-доленьку має, рано з поля збірає. Ум. щастячко.
