Випихати, -хаю, -єш, сов. в. випхати, -хаю, -єш и випхнути, -ну, -неш, гл. Выталкивать, вытолкнуть, вытѣснять, вытѣснить. Випихали з хати матір. Вона тебе випихає (заміж за удівця) на троє дітей, аби не за мене. Випхнули батька з хати.
Годуватися, -дуюся, -єшся, гл. Кормиться, пропитываться. Багатий дивується, як убогий годується. Не хлібом я — зітханнями годуюсь. 2) Кушать, ѣсть. Употребляется преимущественно въ выраженіи, которымъ припрашиваютъ гостей: годуйтеся, люде добрі! Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь, кушайте доволі. Не турбуйтесь, люде добрі, годуйтесь на здоров'я.
Напру́га, -ги, ж. Напряженіе.
Пирконосий, -а, -е. Курносый.
Повшедний, -а, -е. Обыденный, обычный. Скинувши свою повшедну одежу... надів чорноморську.
Понуруватий, -а, -е. Смотрящій въ землю, повѣсившій голову, угрюмый.
Старість, -рости, ж. Старость. Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Старість не радість.
Так II, сз. То = дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
Указник, -ка, м. Указчикъ. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник.
Хлопчина, -ни, м. = хлопець. Паллант, любесенький хлопчина, скріпивсь, стоїть як твердий дуб. Ум. хлопчинка, хлопчи́ночка. Ой де ж ти будеш ночувати, хлопчино, хлопчиночко?
