Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калинник

Калинник, -ка, м. 1) Пирогъ или хлѣбъ спеченный съ калиною. Маркев. 166. 2) Кисель изъ калины.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛИННИК"
Болко нар. = болько. Болять очі болко. Волч. у.
Вернигора, -ри, м. Сказочный герой, переворачивающій горы. Мнж. 43. Драг. 256.
Две́рник, -ка, м. Придверникъ. Жел.
Обосоніж нар. = босоніж. Цілу зіму проходять обосоніж і онучон не знають. О. 1861. X, 39.
Погибель, -лі, ж. 1) Гибель, погибель. Як не зведе вона його з світу, то ще одно місце зостається, де його погибель учиниться. Рудч. Ск. І. 135. 2) зігнутися у три погибелі. Сильно согнуться, сгорбиться. Ном. № 3042. Ізогнувсь у три погибелі. Драг. 165.
Промога, -ги, ж. = проможність. Желех.
Теліпанчик, -ка, м. Привѣска къ серьгѣ. Левч. 123.
Фактичний, -а, -е. Фактический. Желех.
Фіст, фоста, м. 1) = хвіст 1. 2) Ручка, рукоятка въ различныхъ снарядахъ: киркѣ, лопатѣ, трещеткѣ (Cм. деркач 4), в решітці (Cм. решітка 5), у валька, которымъ бьютъ бѣлье, у маґлівни́ці, у ложки и пр. у вилъ и въ инструментахъ, похожихъ на вилы (напр. веретінник); также у нѣкоторой посуды, напр. у глиняной кастрюли. Шух. І. 164, 166, 167, 247, 154, 149, 194, 264. 3) Концы гарусной нитки, вплетенной въ косу. Шух. І. 123. Cм. хвіст. Ум. фостик. Чуб. V. 635. Шух. І. 278.
Хлядрувати, -рую, -єш, гл. Расписывать узорами глиняную посуду. Тра хлядрувати миски. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.