Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

казіння

Казіння, -ня, с. Бѣснованіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗІННЯ"
Варе меж. = вара. Федьк.
Дрібцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Дѣлать мелкія па, частить танцуя. Який там він прудкий? Дробцює й ноги вкупі, і тілько гупотить, товче мов просо в ступі. О. 1861. ѴІІІ. 50.
Ми́тіль, -лю, м. = мятель. О. 1861. XI. Свид. 59.
Пообвівати, -ва́ю, -єш, гл. Обвѣять (во множествѣ).
Порозвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Развалиться (во множествѣ). Сказано без хазяїна: усе в дворі порозвалювалося. Харьк. у.
Присмерджувати, -джую, -єш, гл. Припахивать, немного вонять. Риба вже присмерджує. Рк. Левиц.
Пужитися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться. Волосся і вус як щетина пужається. МВ. (О. 1862. III. 72).
Реготатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177. 2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Фошкавка, -ки, ж. Раст. дождевикъ, Lycoperdon. Вх. Зн. 73.
Шкопердати, -да́ю, -єш, гл. = шкопиртати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЗІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.