Відгукатися, -каюся, -єшся, гл. = відгукнутися. На кожний гук не одгукаєшся.
Козуня, -ні, ж. Ум. отъ коза́.
Лихосло́в, -ва, м. Ругатель, сквернословъ.
Любасо́к, -ска́, м. Ум. отъ люба́с.
Отерхати, -ха́ю, -єш, гл. Навьючить.
Поживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пожити, -живу, -веш, гл.
1) Жить, поживать, пожить. Та буду без отця й без матері поживати. Я ще хочу на світі пожити.
2) Ѣсть, съѣсть. Стали ми хліба-соли поживати. Дай, Боже, пожити з жінкою і з дітками на тарілочці.
3) Потреблять, потребить, пользовать, воспользоваться. Скупий складає, а щедрий поживає. Поживе добро чесно. Краще... чесно заробляти й поживати. Узяв моє власне та і не віддає, — Бог із ним — хай собі пожива. Як умру, дак худобу поживе чорт знає хто.
4) пожити смерти. Умереть. Таки ж бо я Рузю люблю, хоч смерти пожию. З його рук пожила смерти.
Поменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать.
Псявіра, -ри, об. Бранное слово: собачья вѣра. Псявіра десь тягяється, не ночує дома.
Стяг, -гу, м. Знамя. Усе живе, усе правдиве, усе чесне і до діла гаряче збіратиметься навкруги сього славетного стягу.
Шварґотати, шварґотіти, -ґочу, -тиш, гл. Крикливо и быстро разговаривать.