Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каламутити

Каламутити, -мучу, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать. А що се ти, собачий сину, тут каламутиш берег мій? Гліб. 2) Смутить, смутьянить, возмущать людей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМУТИТИ"
Дзє́кати, -каю, -єш, одн. в дзє́кнути, -ну, -неш, гл. Говорить дзє вмѣсто де (о бѣлороссахъ). Ну, а литвинок, хиба лихо його нападе, щоб не дзєкнув. Г. Барв. 329.
Згорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сгорѣть. Вкинь його в піч, — нехай згорить! Рудч. Ск. І. 37. Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожити. Ном. № 1811. 2) Покраснѣть. Щось у віконце стук-стук!.. так я й згоріла! МВ. (О. 1862. III. 56). Уразив її заразом двічи в серце. Вона так і згоріла, та й каже... Г. Бар. 106.
Зеле́нка, -ки, ж. Сортъ дыни.
Кроквина, -ни, ж. Одно стропило. Волч. у.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть. Вх. Лем. 429.
Носилянка, -ки, ж. Одна изъ пары большихъ жердей для переноски сѣна. Вх. Зн. 42. Шух. І. 170.
Нудьга, -ги, ж. 1) Тоска, скука. Г. Барв. 431. 2) нудьга-чоловік. Скучный человѣкъ. Семен це нудьга-чоловік. Міусск. окр. Cм. нуд, нудота.
Свідомість, -мости, ж. 1) Знакомство. По свідомости це я вас наділив. Полт. Для мене усе зроблять по свідомости. Ном. № 183. 2) Сознаніе.
Стереження, -ня, с. Карауленье. Левч. 56.
Ухання, -ня, с. Крики: ухъ!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАМУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.