Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каламутити

Каламутити, -мучу, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать. А що се ти, собачий сину, тут каламутиш берег мій? Гліб. 2) Смутить, смутьянить, возмущать людей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМУТИТИ"
Блішка, -ки, ж. Ум. отъ блоха.
Заморо́чити, -чу, -чиш, гл. Помрачить, омрачить, а переносно: заморочить, ослѣпить, одурить, ошеломить. Дівчинонька козаченька та й заморочила. Чуб. V. 1207. заморо́чило го́лову. Закружилась голова.  
Надменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшить, умалить.
Правобіч нар. По правую сторону. Стоячи правобіч жертівні. Єв. Л. І. 11.
Прогрімати, -маю, -єш, гл. Прогремѣть.
Промити Cм. промивати.
Ростропша, -ші, ж. = росторопша. Анн. 130.
Скрипарь, -ря, м. = скрипаль. К. ЦН. 228.  
Тигрів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ тигру.
Фактичний, -а, -е. Фактический. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАМУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.