Вибавити, -ся. Cм. вибавляти, -ся.
Відвертати, -таю, -єш, сов. в. відвернути, -ну, -неш, гл. 1) Отворачивать, отворотить, отвращать, отвратить; поворачивать, поворотить. Відвертає від неї очі. Не годиться відвертати хліб нарізаним боком до стіни. Нехай Бог відвертає. Щоб я од вас лиця не відвернула. 2) Отъѣзжать, отъѣхать, отплывать, отплыть. Ви, турки-яничари, по маленьку, браття, ячіте, од галери одверніте. 3) Отваливать, отвалить. Одвернув (камінь). Годі орати! — Як годі? — каже чоловік. — Дві скиби тільки одвернути та й упруг. 4) Возвращать, возвратить. Були в мене старости, підбрехачі твої, ну, одвернув я почеськи тобі хліб, не прогнав тебе. 5) Пахать, вспахать плугомъ второй разъ поперегъ или вдоль участка. 6) Отклонять, отклонить что-либо. І кулі мов рукою одвертає. Єсть такії люде, ща на пожежі уміють одвернуть вітер од сусідньої оселі. 7) Отвлекать, отвлечь, отклонять, отклонить. Відвертала вона мене від сеї думки. Тебе прошу, голочко: відверни злих собак од мого скота. 8) О колдовствѣ: возвращать, возвратить первоначальный видъ, отвращать, отвратить. Зробив (чарами), то була біла редька, а то зусім почорніла, та вже назад не одверне, шоб чорна стала білою. 9) Вычитать, вычесть. Жиду грошей не понесу міняти, бо він зараз довг одверне. 10) Отвѣчать, отвѣтить. Та чую ж, чую, — одвертає.
Повиковувати, -вую, -єш, гл. Выковать (во множ.).
Прасолувати, -лу́ю, -єш, гл. Заниматься прасольствомъ.
Рибарити, -рю, -риш, гл. = рибалчити.
Січка, -ки, ж.
1) Рѣзка изъ солоны на кормъ скоту. Коли копі їдять і набік глядять? — Як січку їдять.
2) Монисто изъ коралловыхъ обрѣзковъ.
Страшетно нар. = страшенно.
Тривати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Жить, существовать. Комета тривала дві неділі. до́бре тривати з ким. Хорошо жить, быть въ ладахъ съ кѣмъ. Війт з нами добре тривав.
2) Длиться, продолжаться.
3) тривай, тривайте! Постой, постойте, подожди, подождите. Ох, тривай, я й забула. «Тривайте! — гукав Кобза: — «глядіть, щоб кінь не забив котру11.
Тюлька, -ки, ж. Рыба Clupea cultiventris Nordm.
Хихлатий, -а, -е. 1) Пушистый. Хвіст у лиса хихлатий.
2) Вѣтвистый. Хихлате смеречє.