Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каламута

Каламута, -ти, ж. = каламут 2. Мир. ХРВ. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМУТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМУТА"
Байтала, -ли, об. Неуклюжій человѣкъ, дубина. Вх. Зн. 1.
Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
В'юнкий, -а, -е. Вертлявый, живой, проворный. Тут шо вже було б тобі в'юнке, так і на містці не всиде. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Жа́йворінка, -ки и жа́йворінок, -нка, м. Жаворонокъ. Мнж. 172. Собака жайворінка ловив, та й господаря загубив. Ном. № 14149. Ум. жа́йворіночок.
За́ку́ска, -ки, ж. Закуска. Стор. МПр. 74. Спасибі за закуску, що ззів курку й гуску. Ном. № 12073. Ум. за́кусочка.
Зані́вечити, -чу, -чиш, гл. Испортить, погубить. Я сам занівечив свій вік. Шевч. 415.
Кле пред. Возлѣ. Жив колись кле Чепелихи відьми.
Ламанці, -ців, мн. = шулики 1.
Ме́рин, -на, м. Меринъ, холощеный жеребець. Вернулись із добрим мерином... жеребця такого доскочили, що так і йграє на поводі. К. ЧР. 115. Ум. мерине́ць. Ном. № 770.
Нагалу́нитися, -нюся, -нишся, гл. Напиться (пьянымъ). Нагалунивсь так, що ні тітка, ні мамка не пізна. Екатер. г. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАМУТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.