Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каламута

Каламута, -ти, ж. = каламут 2. Мир. ХРВ. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМУТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМУТА"
Бідниця, -ці, ж. 1) Бѣдная, бѣдствующая, бѣдняжка, несчастная. Шейк. 2) Пустячная вещь? малое количество? ничтожество? Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю: сюди, туди помахнула та нічого не вмотнула. Грин. ІІІ. 494. із мишачу бідницю. Очень мало. Ном. № 7696.
Боюн, -на, м. Трусъ. К. ПС. 66.
Бурчимуха, -ха, ж. Оводъ, Oestrus. Вх. Пч. І. 7.
Виламати, -ся. Cм. виламувати, -ся.
Гончари́ха и ганчари́ха, -хи, ж. Жена горшечника. Аф. 464.
Підпоясниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374.
Селезник, -ка, се́лезничок, -чка, м. Ум. отъ селезень.
Тмяний, -а, -е. 1) Затемненный, матовый. Желех. 2) Печальный, скучный.
Хутра, -ри, ж. Внутренняя обмазка печи.
Чок меж. Хвать? Цапъ? Зза гори вовчок до кози: чок-чок. Чуб. V. 1146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАМУТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.