Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калакалуша

Калакалуша, -ші, ж. Раст. Черемуха. ЗЮЗО. І. 133.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАКАЛУША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАКАЛУША"
Безбулавний, -а, -е. Не имѣющій, лишенный булавы. Якого, — кажуть, — чорта чекатимем, поки нас візьмуть шаблею з безбулавним нашим гетьманом. К. ЧР. 345.
Бицінька, -ки, ж. Ум. отъ биця.
Виборовий, -а, -е. Выборный. Башт. 91.
Замі́жний, -а, -е. = заможний.
Крамарька, -ки, ж. Торговка, лавочница. Та немає тіх крамарок, шо продають ріднесеньких маточок. Мил. 205. Ум. крамарочка. Ой крамарко, крамарочко, сказки ж мені всю правдочку. Чуб. V. 910.
Крумкач, -ча, м. Воронъ. Кіев. г. Вх. Лем. 428.
Нахлестатися, -щуся, -щешся, гл. = нахлеськатися. Нахлещусь борщу. О. 1862. II. 39.
Поросплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Твань, -ні, ж. Вязкая, густая грязь въ рѣкѣ, болотѣ. О. 1862. 1. 55. Мнж. 193.
Хавтурувати, -рую, -єш, гл. 1) Врать взятки. 2) Собирать поборы натурой (о духовенствѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАКАЛУША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.