Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калакалуша

Калакалуша, -ші, ж. Раст. Черемуха. ЗЮЗО. І. 133.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАКАЛУША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАКАЛУША"
Безсилка, -ки, ж. Безсильная женщина. Ум. безсилочка. Чи то ж не диво, що така безсилочка прогнала й настрахала ведмідя страшного? МВ. ІІІ. 144.
Викришитися, -шуся, -шишся, гл. Выкрошиться.
Відбабувати, -бу́ю, -єш, гл. Окончить практику (объ акушеркѣ). Пішла, відбабувала і вернулась додому. Чуб.
Здви́жжя, -жя, с. = здвижовина. Полтавок. г.
Зсунути, -ся. Cм. зсовувати, -ся.
Кумільга нар. Спотыкаясь, шатаясь.
Морови́ця, -ці, ж. Моръ, моровая язва.  
Переполошити, -шу́, -ши́ш, гл. = переполохати. Одна така таємнича йстота переполошила кукуріківців. Г. Барв. 351.
Розумник, -ка, м. Умникъ. Желех.
Чавкати, -каю, -єш, гл. Шлепать (по грязи, водѣ). Пішов чавкать і брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАКАЛУША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.