Відважити, -ся. Cм. відважувати, -ся.
Глидати, -даю, -єш, гл. Глодать, ѣсть. Дай, Боже, із-за молоду кости їсти, а на старість м'яке глидать. Дітей годувать — як камінь глидать.
Заглеме́дзок, -дзка, м. Грубо сдѣланный предметъ. Воно таке, ніщо: заглемедзок.
За́стіжечка, -ки, ж. Ум. отъ за́стіжка.
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Оце колотить, як чорт лозою. Поснули й ви, що світом колотили.
Ліка́рня, -ні, ж. Больница.
Позаіржавлювати, -люємо, -єте, гл. Заржавѣть (во множествѣ).
Позаповідати, -даю, -єш, гл.
1) Договорить (во множествѣ). Жидів з горілками позаповідає аж з Вижниці.
2) = позаказувати.
Сердитий, -а, -е. Сердитый, злой. Сердитий вітер завива.
Хмикати, -каю, -єш, гл. Произносить хм.
