Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каламут

Каламут, -та и -ту, м. 1) = баламут. 2) Ссора, раздоръ; смута, волненіе. Прийшов сюди, — ну вже й буде каламут. Досі як хо́роше було, тихо, поки його не було. Павлоградъ. Cм. каломут.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМУТ"
Заклю́кання, -ня, с. Запутываніе, запутанность. (Самборщина въ Галиц.). Вх. Зн. 26.
Ми мѣст. Мы.
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Омела, -ли, омельга, -ги, ж. 1) Раст. омела, Viscum album. ЗЮЗО. І. 141. 2)дубова. Раст. Loranthus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Перемовчати, -чу, -чиш, гл. Промолчать, смолчать. Бабуся перемовчала хвилинку та й каже. МВ. (О. 1862. III. 57). Засоромиться, рученьками закриється, перемовчить та знов за своє. Кв.
Полом'ячко, -ка, с. Ум. отъ полом'я.
Помстити, -мщу, -стиш, гл. = помститися. Грин. І. 66.
Пришити, -ся. Cм. пришивати, -ся.
Розлогий, -а, -е. 1) Просторный, широкій. Од Дударів до Чернишів дорога розлога. Чуб. V. 199. 2) О рвѣ, рѣкѣ: съ отлогими берегами. 3) Раскидистый (о деревьяхъ). 4) О рогахъ: расходящійся въ разныя стороны. Рудч. Чп. 255.
Чорноголовець, -вця, м. = чорнобривець 4. Вас. 162. Чоботи добрі, чорноголовці. Мир. ХРВ. 343.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАМУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.