Викорчувати Cм. викорчовувати.
Докінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = докінчити. Чи мені по тобі сумом сумувати, чи твою роботу взяти докінчати? Докінчаю, брате, не загину марне! А докінчав Бог дня сьомого діло своє, що зробив.
Запсува́ти, -сую́, -єш, гл. = зопсувати. Старий віл ніколи борозни не запсує.
Каптанник, -ка, м. Шьющій кафтаны.
Міща́нський, -а, -е. Мѣщанскій. Тогдішніми часами міщанських і мужичих дітей не приймали в гімназію.
Муля́рський, -а, -е. Каменщицкій.
Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Словник, -ка, м. Словарь.
Старцювати, -цюю, -єш, гл. Нищенствовать.
Шиндувати, -ду́ю, -єш, гл. Обдирать, сдирать кожу, очищать отъ кожи.
