Валашати, -шаю, -єш, гл.
1) Оскоплять, выхолощивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики.
2) Обрѣзывать концы ботвы арбузовъ, чтобы она разросталась въ ширину. Кавуни валашають.
Випозивати, -ваю, -єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Тілки дви карбованці й випозивав за бика.
Гулю́кати, -каю, -єш, гл. — на ко́го. Кричать на кого, бранить кого.
Коїти, -ко́ю, -їш, гл. Дѣлать, творить (преимущественно дурное). Се воно коїть не хто, як проклятущий Іванець. Лихо коїти.
Навиднаці́, навидноті́ и навидноці́, нар. На виду, на открытомъ мѣстѣ; на свѣтѣ. На що ти поставив у потемку? постав на виднаці, на вікні, абощо. Та покинули навидноті: хто не йде, всякому видно, шо шось лежить.
Накочува́ти 1, -чу́ю, -єш, гл. Прикочевать. Накочувала сарана (про діти).
Обночувати, -чую, -єш, гл. Переночевать. Рідні — крий Божа Мати, та ні в кого обночувати.
Попереходити, -джу, -диш, гл. То-же, что и перейти, но во множествѣ. Усі вже попереходили через місток.
Робацтво, -ва, с. соб. Черви. Забуде їх те лоня, що пестило, робацтво їх обійме під землею.
Халупчина, -ни, ж. = халупина. Ум. халупчи́нка.
