Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кал

Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Грин. III. 367. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. ХС. І. 75. Земля взялась од крови калом. Котл. Ен. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. Н. п. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. Ном. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду. К. ІОВ. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛ"
Вона, її, мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла. МВ. ІІ. 19.
Дрозд, -да́, м. пт. Дроздъ, Turdus vulgaris.
Духови́на, -ни, ж. Незамерзающее мѣсто на прудѣ или на рѣкѣ. Черк. у.
Задіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. заді́тися, -нуся, -нешся, гл. 1) Вдѣваться, вдѣться. 2) Дѣваться, дѣться; пропасть, исчезнуть. Вх. Зн. 19.
Носик, -ка, м. 1) Ум. отъ ніс. 2) мн. носики комаре́ви. Раст. Delphinium consolida. ЗЮЗО. І. 121.
Полотенечко, -ка, с. Ум. отъ полотно.
Пооббризкувати, -кую, -єш, гл. Обрызгать (во множествѣ). Ну бо не дурій, Горпино! Глянь як пооббризькувала нас. Харьк. у.
Розласитися, -шуся, -сишся, гл. = розласуватися.
Учителька, -ки, ж. Учительница.
Футіти, фучу, -тиш, гл. Сопѣть, пыхтѣть, дуть. Желех. на все фути́т. Онъ надуть, спесивъ. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.