Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кал

Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Грин. III. 367. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. ХС. І. 75. Земля взялась од крови калом. Котл. Ен. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. Н. п. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. Ном. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду. К. ІОВ. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛ"
Ад, а́ду, м. = Пе́кло. Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду. Чуб. ІІІ. 359.
Голотонька, -ки, ж. Ум. отъ голота.
Замо́жніти, -нію, -єш, гл. Разживаться, богатѣть.
Колатати, -чу, -чеш, гл. = калатати. О сердцѣ: биться, колотиться. Тота скаче, тота плаче, а в тамтої серце колаче. Гол. III. 56.
Підперти, -ся. Cм. підпірати, -ся.
Стервин, -на, -не. Относящійся къ падали. Оце стервиного батька сини. Триз.
Токотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = токотати.
Хоробрий, -а, -е. Храбрый. Шевч. 646. Пане гетьмане і ви, батьки, і ви, панове отамання, і ви, братчики, хоробрії товариші! К. ЧР. 270. А за ним ідуть мало-мало не три тисячі, усе хоробрії товариші запорожці. Н. п.
Хрякати, -каю, -єш, гл. Харкать. Волч. у. Кит-риба як хрякнув, — увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.
Шторцом нар. Прямо, вертикально, торчкомъ. Мик. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.