Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кал

Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Грин. III. 367. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. ХС. І. 75. Земля взялась од крови калом. Котл. Ен. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. Н. п. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. Ном. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду. К. ІОВ. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛ"
Білина, -ни, ж. Бѣлизна. Чорний вуаль затуляв її білий лоб і прибільшав білину її лиця. Левиц. І. 272.
Горі́шечок, -чка, м. Ум. отъ горіх.
Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач. Вх. Пч. ІІ. 10.
Діпра́вди нар. Въ самомъ дѣлѣ. Чи Калина любить діправди мого брата? Федьк. Пов.
Моги́льний, -а, -е. Курганный.
Нехрист, -та, м. Нехристь, не христіанинъ. Із своїм хоробрим гетьманом Серпягою Йваном тяжко нехриста розбивати. Макс. (1849). 30.
Повипливати, -ваємо, -єте, гл. Выплыть (о многихъ). Ніхто не втоп, — усі повипливали.
П'ятак, -ка, м. Монета пятикопеечная. Вторгувала, серденько, п'ятака. Шевч. Ум. п'ятачок.
Розщедритися, -рюся, -ришся, гл. Разщедриться. Розщедривсь, як бува у нас, хотів посліднім поділитись. Котл. Ен.
Усувати, -ваю, -єш, сов. в. усунути, -ну, -неш, гл. Вдвигать, вдвинуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.