Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калавур

Калавур, -ра, м. Заимствов. изъ русскаго языка. 1) Караулъ. Ой кругом церини січової калавури стали. Н. п. Для ночі вдвоє калавури на всіх поставили баштах. Котл. Ен. V. 40. 2) Крикъ: караулъ! А він гукає: пробі! калавур! Гліб. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАВУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАВУР"
Відгукати Cм. відгукувати.
Вітання, -ня, с. 1) Привѣтъ, привѣтствіе. Чолом! Вітання за вітання! К. ЦН. 174. 2) Пріемъ гостей.
Латинник, -ка, м. 1) Латынистъ. 2) Католикъ. Святих церков і кладовищ отецьких латинникам на глум не подамо. К. ПС. 99.
Мотли́ця, -ці, ж. Болѣзнь: Tabes hepalis.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Позлотка, -ки, ж. = позлітка 1. Позлотку із чистого коміра воздирає. АД. І. 250.
Поприкипати, -па́ю, -єш, гл. То-же, что и прикипіти, но во множествѣ. Ми так і поприкипали на місті. МВ. І. 70.
Росточити, -ся. Cм. росточувати, -ся.
Страждувати, -дую, -єш, гл. Страдать. Страждує худоба та й самому страждування. Камен. у.
Стріп, -пу, м. 1) Куча (дерева, напр). Шух. І. 178. 2)? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАВУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.