Бух! меж., выражающее паденіе, глухой ударъ или выстрѣлъ. Бух в воду, ніби втопився. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці.
Голотіч нар. Подъ открытымъ небомъ.
Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом.
Катюга, -ги, м. Ув. отъ кат.
Насмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться.
Натюпатися, -паюся, -єшся, гл. Набѣгаться, натоптаться.
Павічайка, -ки, ж. = павіко.
Підтитарний, -ного, м. Церковный подстароста.
Присівок, -вку, м. 1) Прибавка работнику къ денежной платѣ въ видѣ куска полевой земли, засѣваемой хозяиномъ, урожай съ котораго собираетъ работникъ. На присівок дав му півдесятини. 2) Посѣвъ, засѣянное поле. Ой пила я в понеділок, та й пропила ввесь присівок. Як зраня (на Дмитра) дує вітер, то ранний присівок буде добрий; як в полудне, то середний; а як вечером, то пізний.
Чімкати, -каю, -єш, гл. Отдѣлять болѣе длинныя волокна овечьей шерсти.
