Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кадитися

Кадитися, -джуся, -дишся, гл. Подвергаться кажденію. Василева мати ходила щедрувати. По церкві ходила, чесний хрест носила, золотії кадила: кадітеся люде, бо к нам Христос буде. Чуб. III. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАДИТИСЯ"
Вершитися, -шуся, -шишся, гл. Завершаться, оканчиваться на верху. Мармурові комінки вершилися великокняжими гербами. Стор. МПр. 74.
Виняти, -ся. Cм. виймати, -ся.
Каблука, -ки, ж. 1) Кольцо вообще какое бы то ни было. 2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Чуб. V. 304. Ум. каблучка.
Киця, -ці, ж. 1) Кошка. Пішла киця по водицю, та й упала у криницю. Н. п. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 36. Ум. ки́цька, кицюня, кицюнечка. Як до тебе ходити?. В тебе кицька лиха. Чуб.
Німтур, -ра и німтура, -ри, м. Нѣмой.
Піділляти, -ллю́, -ллєш, гл. = підлити. Піділляла руточку дрібними слізоньками. Грин. ІІІ. 524.
Пімстити, -ся, -щу, -ся, -стиш, -ся, гл. Отомстить. Пімстив свою кару. Ез. V. 28.
П'ятилітній, -я, -є. Пятилѣтній. Желех.
Рикання, -ня, с. 1) Рычаніе. К. ХП. 52. Рикання їх в чагарняках чувати. К. Іов. 2) Ревъ (вола, коровы).
Свинарик, -ка, м. Ум. отъ свинарь.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.