Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кадитися

Кадитися, -джуся, -дишся, гл. Подвергаться кажденію. Василева мати ходила щедрувати. По церкві ходила, чесний хрест носила, золотії кадила: кадітеся люде, бо к нам Христос буде. Чуб. III. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАДИТИСЯ"
Забузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залѣпить сыпучимъ тѣломъ, грязью. Борода йому забузована снігом. Греб. 404. Банька скляна, та забузована, та й не видко, що у їй. Кан. у.
Загнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. загнисти́ и загни́ти, -нию́, -є́ш, гл. Загнивать, загнить. Чуб. V. 388.
За́дувка, -ки, ж. Мятель. Вх. Уг. 239.
Занори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. О мышахъ: заскрестись въ норѣ. Занорили миші під помостом.
Локта́ти, -кчу, -чеш, гл. = лоптати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Надима́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. наду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. Надуваться, надуться.
Напряда́ти IІ, -да́ю, -єш, сов. в. напря(е)ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрывать, покрыть, накрывать, накрыть; напяливать, напялить. Ти хоч би напренула на себе хустку, чи шо. Александр. у. Слов. Д. Эварн. Напрядати віз (рядниною, повстю, шкурою).
Повсаджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Усѣсться (о многихъ).
Поз'їзджатися, -джаємося, -єтеся, гл. Съѣхаться (о многихъ). Та поз'їзджались та пани, та стали сумувати. АД. II. 65.
Полити Cм. поливати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.