Вередник, -ка, м.
1) = вередій.
2) Раст. Thlaspi arvense L.
Дулі́вка, -ки, ж. 1) Наливка на грушахъ-дуляхъ. Була й вишнівка, й тернівка, й дулівка. Набалакавшись за дулівкою й медом, вже брався він за шапку. 2) Родъ плахты. Ум. дулівочка. Поліз у погріб я дулівки ще вточити; дулівочка-первак така смашна була.
Запаску́джувати, -джую, -єш, сов. в. запаску́дити, -джу, -диш, гл. Загадить. Як чор-зна-що — не чепать, щоб і посуди не запаскудить.
Кодря, -рі, ж. = ковдра. Укриєтесь кодрями.
Листоно́ша, -ші, м. Почтальонъ.
Перешумувати, -му́ю, -єш, гл. Перебродить.
Сидіти, -джу, -диш, гл.
1) Сидѣть. Сидить, як квіточка. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Сидів у темниці. у парі сидіти. Прямой смыслъ: сидѣть рядомъ на свадьбѣ, т. е. быть новобрачнымъ, сочетаться бракомъ. Дай, Боже, пошли, Боже, у парі сидіти.
2) Жить, занимать мѣсто для жительства. Лівий бік Дніпра низький, то тутеньки люде не сидять.
Тасю-тасю! меж. = тась-тась. Тасю-тасю, качуре, додому! продам тебе жидові рудому.
Шинкарь, -ря, м. Кабатчикъ. А де ж твої, доню, воли та корови? — Гей, мати, лихо знати, в шинкаря в оборі.
Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту.
