Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кадовбина

Кадовбина, -ни, ж. Небольшая прорубь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАДОВБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАДОВБИНА"
Буявіти, -вію, -єш, гл. = буяти 1. По за садком лани буявіють широкополі. МВ. (О. 1862. І. 96).
Гарабакати, -каю, -єш, гл. Орать, горланить. Желех.
Ґрундаль, -ля, м. Грубый человѣкъ. Вх. Уг. 235.
Запам'Ятува́ння, -ня, с. Запоминаніе. Ном., стр. II.
Київський, -а, -е. Кіевскій.
Московщеня́, -ня́ти, с. = москаленя. Титарівна-Немирівна гаптує хустину та колише московщеня, малую дитину. Шевч. 655.
Простник, -ка, м. Стебель, преимущественно прямой и вертикально стоящій. Вх. Зн. 57.
Торок II, (ку?), м. Небольшой плотъ изъ 3 — 4 бревенъ; на торки разбивается большой плотъ и пригоняется къ берегу. Мнж. 193.
Фраїрка, -ки, ж. Возлюбленная, невѣста. Гол. III. 120. Ум. фраїрочка. Моя фраїрочка.... мене любила. Гол. І. 150.
Цілка, -ки, ж. Цѣльная крупа съ непопорченными зернами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАДОВБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.