Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Голосниця, -ці, ж.
1) ? Я ж його (пристріт) викликаю.... з вух, з під вух, з голосниць, з під голосниць.
2) Вертикально стоящее бревно въ куполѣ гуцульской церкви.
Колосування, -ня, с. = колосина. А ні гречки, ні полови, ні колосування.
Палука, -ки, ж. = лука. Викосили всі палуки.
Пір, по́ру, м. Лукъ порей.
Попартачити, -чу, -чиш, гл. Испортить плохой работой (во множествѣ).
Сизіти, -зію, -єш, гл. Быть сизаго цвѣта. Оксамити сизіли.
Також нар. Также. А що його любка уже без ума, мабіть також не знав.
Уборзі нар. Немедленно, поспѣшно. Потреба, пильна, просить бути вборзі.
Увергати, -гаю, -єш, гл. Вбрасывать.
