Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калабач

Калабач, -ча и калабаш, -ша, м. = калабаня. Желех. Miklosich, Vergleich. Grammatik. d. sl. Spachen. II. 291.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАЧ"
Ара́нда, -ди, ж. и пр. Cм. оранда и пр.
Забожи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Забожиться. Хоч, як козак забожиться, — не йми, дівко, віри. Мет. 53.
Згі́нний, -а, -е. згінні дні. Дни, въ которые все сельское рабочее населеніе сгонялось на барщину. О. 1862. IV. 94.
Керування, -ня, с. Управленіе. Желех.
Навко́лішки нар. На колѣни. Вона так і впала навколішки. Кв.
Підземельний, -а, -е. = підземний. Підземельне царство. Мнж. 44. У підземельній шахті. О. 1861. XI. 100.
Похимерувати, -ру́ю, -єш, гл. Причудничать нѣкоторое время.
Рюмати, -маю, -єш, гл. Плакать. Та годі тобі рюмати.
Свіргун, -на, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.
Шулькати, -каю, -єш, гл. Кидаться, бросаться, падать сверху скорымъ полетомъ. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАБАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.