Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калабач

Калабач, -ча и калабаш, -ша, м. = калабаня. Желех. Miklosich, Vergleich. Grammatik. d. sl. Spachen. II. 291.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАЧ"
Гамановий I, -а, -е. Относящійся, принадлежащій I. гаману.
Ладувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Грузить, нагружать. 2) Заряжать. Галиц. 3) = ладнати. Вх. Зн.
Наповня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. напо́внитися, -нюся, -нишся, гл. Наполняться, наполниться.
Обсяг, -гу, м. Объемъ. Желех.
Охвиціант, -та, м. Офиціантъ, лакей. І сказано — у пана охвиціантів тих повно. Рудч. Ск. II. 204.
Придумати Cм. придумувати.
Прохилити Cм. прохиляти.
Свиріпиця, -ці, ж. Раст. = свиріпа. ЗЮЗО. І. 136.
Спасеник, -ка, м. 1) Спасающій свою душу, праведникъ, угодникъ. К. Бай. 118. К. ЦН. 290. 2) Говѣльщикъ, спасающійся. Спасеники ідуть до церкви.
Халащина, -ни, ж. Лѣсная чаща. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАБАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.