Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калатати

Калатати, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] калатнути, -тну, -не́ш, гл. 1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька. Н. Вол. у. 2) Стучать, стукнуть. 3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб'ють. Харьк. г. 4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати. Ном. № 9075. 5) Молотить, не развязывая снопа (о ржи). 6) Шевелить? тормошить? Не счулась, як воно й народилось, — так мені стало негарно. Дивлюсь — воно лежить біля мене мовчки. Я його калатала, так ноно вже неживе, то я й закопала. Новомоск. у. Залюбовск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАТАТИ"
Брехака, -ки, об. 1) = брехун, брехуха. 2) Эпитетъ собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. К. Дз. 51. Ум. брехачка.
Галунчик, -ка, м. Ум. отъ галун.
Гри́з, -зу, м. Смѣшанная съ дертю и мякиною соль, которую даютъ овцамъ.
Залю́дніти, -нію, -єш, гл. = залю́днитися. Залюдніла Україна. К. Грам. 32.
Згодува́ння, -ня, с. Вскормленіе. К. (Желех).
Натоптень, -тня, м. Ледъ, образовавшійся отъ слежавшагося снѣга.
Пуговиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок). Шух. I. 279, 284.
Слютняк, -ка, м. пт. удодъ. Вх. Лем. 467.
Шмалити, -лю, -лиш, гл. = смалити. Щетину із свині шмалили. Котл.
Штурлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Толкаться. Чого ти штурляєшся? Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.