Верчик, -ка, м.
1) Ум. отъ верч. Христя скрутила верчик соломи.
2) Сплетенный бубликъ.
В'язь, -зі, ж. 1) = в'яз 3. В'язі мало на огудині. 2) Вязь (сноповъ). Копа дає по 5 п., а як що буйної в'язі, то й геть то більше. 3) ? Дубовії сіни, а вербові в'язя.
Збу́ти, -ся. Cм. збувати, -ся.
Мо́рдочка, -ки, ж. Ум. отъ мо́рда.
Набо́жність, -ности, ж. Набожность, благочестіе. Нехай же пан не трівожить моєї набожности.
Пляц, -цу, м. 1) Площадь. 2) = плець. 3) Крестьянскій надѣлъ: поле въ 3 руки и огородъ вмѣстѣ. 4) Мѣсто для поединка. Ідуть вони на мідний пляц битися. видали собі пляц. Вызвали другъ друга на бой.
Поганин, -на, м. 1) Язычникъ. Був їден поганин, недовірок. Остафій як був поганином, звавсі Плакида. 2) Волкъ.
Покохатися, -хаюся, -єшся, гл. Полюбить другъ друга. З сиротою покохалась. Бодай тебе, бодай мене, бодай нас обоє! А що ж ми покохались на лишечко своє.
Понастобурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и насто(в)бурчити, но во множествѣ.
Шпитальний, -а, -е. Богадѣльный. — дід, баба. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ.
